26 травня 2022 року відбулося чергове засідання у справі українського поета та православного публіциста Яна Таксюра. Під час судового засідання розкрилися кричущі порушення під час досудового слідства, якими поділилася донька Яна Ілліча Маріко.
Ян Ілліч все життя прожив в Україні. Понад 30 років літератор. Писав сатиру за всіх президентів, критикуючи їх. Але в липні 2021 року опера СБУ побачили в його творах, іноді багаторічної давності, ознаки державної зради. Наприклад, у статтях під такими заголовками: «Фашизм не пройде або Прапор Перемоги у темряві Поневолення», «Класики в Україні або поверніть Києву російську книгу!», «З новою зрадою або Все частіше сниться СРСР», «Казка про втрачену грамотність, або Порятунок Лукомор’ям». Справа споряджена поспіхом, з доказів, що ці твори (особливо гасло «фашизм не пройде!») тягнуть на державну зраду, – лише психолого-лінгвістична експертиза. Тобто оцінна думка експерта.
У справі багато ляпів, наприклад, у двох аркушах обвинувального акту, машинально (не читаючи та не перевіряючи) вставлені абзаци із обвинувального акту Анатолій Шарій, з його прізвищем. Тобто складається враження, що звинувачення з акту Шарія скопійовані в акті Таксюра, та недбалі прокурори навіть забули змінити прізвище!
Як на мене, 95 квартал і багато хто, не тільки опозиційні політики, висловлювали незрівнянно жорсткіші та критичні щодо влади речі. Проте вирішили відігратися на Яні Таксюрі. Звинувачення не пояснило – яким чином, наприклад, стаття «Фашизм не пройде», написана у 2015 році, може порушувати рішення РНБО від 2020-го року, може робити замах на територіальну цілісність України та тягне на державну зраду! І так багато інших звинувачень.
Яну Таксюру майже 70 років, він літератор і православний публіцист, а не запеклий карний злочинець, але його кидають у СІЗО без допуску до нього адвоката, без права на захист, без будь-якої інформації рідним (тільки те, що він звинувачується в особливо тяжкому злочині).
Ян Таксюр у СІЗО з 10 березня. Незабаром наступне засідання, і залишається сподіватися лише на об’єктивність та незаангажованість суду.
