Ректор Київських духовних шкіл єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев) розповів про те, яким, на його думку, міг бути цей діалог УПЦ із ПЦУ, і на яких засадах його слід будувати.
1. Необхідність діалогу
«Накопичено чимало взаємних звинувачень та відвертих образ. Діалог – це єдиний шлях подолання конфліктів».
2. Взаємоповага – головний фундамент діалогу
«Ми можемо дискутувати з богословських та канонічних питань. Це нормально. Але при цьому ми маємо бачити опонента таким, яким він є».
3. Неприпустимість взаємних ультиматумів
«Якщо ми маємо повагу один до одного, нам слід відмовитись від мови ультиматумів та спроб «поглинути» опонента. Жодного злиття УПЦ та ПЦУ бути не може».
4. Титули та офіційні назви
«Залишити у минулому практику свідомого збочення офіційних назв. Тим більше слід визнати неприпустимими принизливі назви ієрархів та духовенства».
5. Проблема апостольської наступності єпископських хіротоній
«Сьогодні ми опинилися у ситуації, коли між Помісними Церквами є суттєві розбіжності в інтерпретації церковних канонів. Проблема апостольської наступності єпископських хіротоній є одним із головних факторів, що стримують інші Помісні Церкви від визнання ПЦУ. І я особисто вважаю, що цю проблему не потрібно замовчувати чи витісняти. Навпаки, як я вже сказав, проблемні питання слід чітко формулювати та відверто обговорювати, дослухаючись до аргументів».
6. Невтручання у церковний діалог політичних сил
«Ще один важливий принцип, на якому має будуватися діалог – це невтручання у цей процес державної влади та політичних сил».
Текст повністю тут
