Президенту Російської Федерації
Путіну В.В.
Пане Президенте!
У ці великодні дні, коли свято урочистості життя над смертю доповнюється Днем Перемоги над нацизмом, звертаюся до Вас у зв’язку із ситуацією навколо міста Маріуполя.
Тяжке становище, в якому опинилися жителі та захисники Маріуполя, спонукає мене просити Вас як людину, сім’я якої пережила блокаду Ленінграда, а старший брат Віктор загинув у 1942 році. Ваші рідні цілком відчули, що таке життя у відриві від великої землі, під безперервними бомбардуваннями, без їжі, води та медикаментів, коли смерть може наступити будь-якої миті від удару надпотужної зброї, голоду або відсутності медичної допомоги. Ви згадуєте про це, коли говорите про Велику Вітчизняну Війну і коли відвідуєте Піскарівський цвинтар – місце масових поховань мешканців блокадного Ленінграда та його захисників.
У такому ж становищі сьогодні перебувають жителі Маріуполя та його захисники. Мій пастирський обов’язок просити Вас про надання можливості всім, хто цього бажає, покинути місто Маріуполь – і цивільним особам, і військовим. За всіх часів у різних війнах протиборчі сторони знаходили можливий прояв гуманізму. Нам відомо, що Росія неодноразово в Сирії виступала посередником при евакуації комбатантів, які потрапили в оточення. У зв’язку з цим, сподіваємося, що Ви по-християнськи погодитеся на процедуру Extraction для українського гарнізону в Маріуполі, і дасте можливість громадянським особам, поліцейським, прикордонникам і військовим, які перебувають в оточенні, вийти на контрольовану Україною територію або на територію третіх країн. Багато країн вважають за честь взяти посередництво у цій операції. Прошу Вас вибрати будь-яку з них у Ім’я Воскреслого Христа.
В надії
+ Онуфрій
