Давайте дивитися правді у вічі. Поки війська Російської Федерації намагаються розіп’яти Україну ударами смертоносних ракет, заздрісники і вороги Православної Віри, які обрали свій шлях спасіння у розколі, синхронно намагаються розіп’яти Українську Православну Церкву.
Ми вам вже розповідали про владику Лонгина, який нагодував в Банченах 8000 переселенців, про отця Андрія, який вивіз з Харкова понад 1000 дітей, про митрополита Луку, який вирушив гуманітарним караваном у саме пекло Маріуполя та ін.
Але у коментарях страшна картина: набігають зі своїх фейсбук нір панотці ПЦУ та проклинають ВСІХ ТИХ, ХТО ДОПОМАГАЄ постраждалим від війни.
Лютують від свого власного безсилля і духовного боягузтва бути там, де біда, там, де і мають бути справжні пастирі Христові…
І кожен священник зараз відчуває тиск. Тиск, щоби стати таким саме духовно безсильним, замість живої людини стати коментатором у фейсбук, проміняти свою віру, озеро Севастійське на теплу лазню.
Нагадаємо вам про це озеро:
Святих воїнів-християн роздягли, язичники повели до озера, що знаходилося недалеко від міста, і поставили під вартою на льоду на всю ніч. У той час стояла зима, і був сильний мороз.
Для зваблювання мучеників на березі влаштували лазню. У першій годині ночі, коли холод досяг крайньої лютості і тіла святих обледеніли, один із сорока не витримав подвигу і побіг до лазні. Але тільки він вступив на її поріг і відчув тепло, як відразу ж впав і помер.
І дуже символічно, в день пам’яті 40 св. мучеників Севастійських, звучать солодкі слова, Епіфанія Думенко та Симеона Шостацького до священників УПЦ, поспішати до уготованої їм смертельно затишної лазні розколу…