1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. Питань до сану архімандрита Нифонта немає, – місіонер РПЦ в Африці

Питань до сану архімандрита Нифонта немає, – місіонер РПЦ в Африці

Оскільки виникають питання щодо архімандрита Нифонта (Mark Hule), то дам тут роз’яснення. Він був секретарем архієпископа Нігерійського Олександра, потім 1 березня 2021 подав заяву про відставку (його копія зі штампом і вхідним номером є), висунувши ряд звинувачень щодо архієпископа Олександра. 7 квітня 2021 р. архієпископ направив о. Нифонту відповідь, в якій повідомляв йому про заборону в служінні на підставі вказаного листа, небажання продовжувати служити в його митрополії та приході один раз у храм у мирському одязі (копія наявна). Усі документи щодо цього інциденту були о. Нифонтом надані митрополиту Леоніду на розгляд.

Також після описаних подій одного разу о. Нифонт був присутній і брав участь у службі однієї розкольницької групи, у чому він приніс щире покаяння при зверненні у Руську Православну Церкву.

Зрозуміло, Церква готова приймати грішників, що каються, і я раніше вже писав, що поява Руської Православної Церкви на Африканському континенті дозволить знайти шлях у канонічну Церкву не тільки тим, хто приходить з відпалої в розкол Олександрійської Церкви, але й з інших місцевих розколів, дозволить вилікувати їх. Тут я у багатьох країнах зустрічався (але, зрозуміло, не служив) вже з деякими кліриками таких “юрисдикцій”. Багатьом із них я говорив, що їхня хіротонія не може бути визнана і вони можуть бути прийняті до Церкви лише як миряни. І часто вони погоджувалися. У разі о. Нифонта питань до його хіротонії немає, оскільки він був висвячений у канонічній (на той момент) Церкві.

Що ж до заборони у служінні, то, оскільки головною підставою для нього була вказана відмова прислухатися до заклику архієрея, який підтримав розкол, продовжувати служити під його омофором, то з боку Руської Православної Церкви було б дивно визнати таку заборону (як не були визнані в 1992-го і заборони пана Денисенка щодо кліриків, які не захотіли служити під його керівництвом, наприклад). Покаяння архімандрита Нифонта було прийнято, як він сам.

Патріарху Феодору варто було б взяти приклад із о. Нифонта, оскільки він, маючи той самий гріх співслужіння з розкольниками, на відміну від нігерійського священика не знайшов у собі сили покаятися. Тим не менш, Руська Православна Церква звертає до нього цей заклик і, якщо патріарх Феодор покається, готова прийняти його покаяння з тією самою радістю, з якою прийняла і покаяння о. Нифонта.

Отець Георгій Максимов

Попередній запис
Митрополит Київський і всієї України Онуфрій: війна — це великий гріх перед Богом
Наступний запис
«Крім священиків УПЦ»: новий начальник Запорізького військового шпиталю позбавив пацієнтів опіки та допомоги найбільшої конфесії у місті
Последнее
Меню