Вже більше двох тижнів я перебуваю в Африці, з благословення Священноначалля відвідуючи місцеві громади Руської Православної Церкви. Приблизно стільки ж тут і протоієрей Андрій Новіков з тією ж місією. Як виявилось, наші скромні зусилля привернули увагу багатьох людей.
Днями зі ЗМІ я дізнався про те, що Олександрійський Патріарх Феодор «востаннє звернувся» до мене та о. Андрія Новікова із закликом «повернутися до церковного ладу, дотримуючись канонічного права Церкви, та негайно припинити служби з парафіянами» в Африці. І навіть погрожує нам церковними покараннями, якщо ми не послухаємося.
Я, звичайно, зворушений такою увагою, але при цьому і здивований. Тому що, згідно з канонічним правом Церкви, Патріарх Феодор не може офіційно звертатися до нас з о. Андрієм, минаючи наше Священноначаліє. І тим більше він не може нам нічим загрожувати і ніяких заходів вживати щодо нас як кліриків іншої Церкви. Якщо Патріарх Феодор має якісь питання щодо моєї і о. Андрія діяльності, він може звернутися до митрополита Клінського Леоніда, з благословення якого ми приїхали до Африки, або ж до Святішого Патріарха Кирила, екзархом якого є митрополит Леонід. Це легко зробити, якщо врахувати, що їх обох Патріарх Феодор знає особисто багато років.
Однак звертатися до них він уникає, і неважко здогадатися, чому. Завжди соромно дивитись у вічі тому, кого зрадив. Набагато простіше серед своїх кліриків розігрувати уявлення, ніби ці російські священики приїхали до Африки самі собою.
Ще дивовижніше було мені побачити те, що Патріарх Феодор звинувачує нас з о. Андрієм у порушенні 2 правила Антіохійського собору. Нагадаю текст правила: «Хай не буде дозволено мати спілкування з відлученими від спілкування… Якщо ж хтось із єпископів чи пресвітерів… виявиться сполученим із відлученим від спілкування, нехай буде й сам поза спілкуванням церковним».
Але я в Африці не спілкуюся з відлученими від спілкування. Священики, з якими я зустрічаюся тут і служу, ще вчора були у спілкуванні з єпископами Олександрійської Церкви і їх ніхто від спілкування не відлучав. А ось Ви, Ваше блаженство, є порушником зазначеного правила. 8 листопада 2019 р. Ви почали поминати за літургією керівника розкольницької організації псевдоархієрея Епіфанія, а 13 серпня 2021 р. послужили з ним та причащалися з однієї чаші. Я бачу досить цинічним те, що Ви намагаєтеся звинуватити інших у власному канонічному злочині.
Все, що відбувається зараз в Африці, – це Ваша персональна відповідальність. Наслідки Вашого рішення, яке Ви ухвалили, не запитавши думки африканських віруючих, духовенства і навіть єпископів. Один з ваших єпископів, розсилаючи священикам Руської Церкви нічого не значущі для них «листи про заборону у служінні», пише: «Пам’ятайте, що ви не є жертвою будь-кого або чогось крім вашого власного вибору». Жаль, що цей єпископ не наважився адресувати ці слова Вам, оскільки Вам вони підходять набагато краще.
І я та о. Андрій та інші російські священики, які незабаром приїдуть до Африки, у братній співпраці з африканськими священиками якраз і займаємося тим, що виправляємо порушений Вами церковний устрій. Православні африканці, які не хочуть нести на собі духовних наслідків Вашого гріха, мають на це повне право. Залишаючись у церковному спілкуванні з Вами і єпископами, які підтримали Вас, вони стали б співучасниками у Вашому порушенні 2 правила Антіохійського собору. Стали б разом із Вами єдиним церковним тілом із розкольницькою організацією. Єдина можливість уникнути цього – приєднатися до Церкви, яка не перебуває у спілкуванні з відлученими від спілкування. Більшість Помісних Православних Церков не визнають українських розкольників, але Руська Церква не могла просити будь-якої з інших Церков прийняти православних африканців. Вона взяла на себе цю святу місію, як та Церква, яка найбільше постраждала від підтриманого Вами розколу.
