Минув Синод ПЦУ… більш комічної заяви я давно не бачив. Кожен абзац цієї заяви – це просто якийсь крик з паралельного світу з елементами комедії.
Філарет публічно заявляв багато разів, що він не має відношення до ПЦУ, а вони, незважаючи на це, однаково стверджують, що він є членом їхньої структури. Насправді це просто комедія якась, коли людину, яка не бажає мати нічого спільного з якоюсь церковною організацією і публічно про це заявляє, все одно вписують у члени цієї організації. До речі, а чому б Філарету не подати до суду за заподіяння моральної шкоди? Тут питання не лише в грошах – суд публічно вкаже, що Філарет не є ієрархом ПЦУ, і це буде офіційний документ, після якого ПЦУшники будуть змушені прибрати фото Денисенка зі свого сайту та визнати наявність розколу.
“Усі особи… насправді не мають архієрейського висвячення та сану… підлягають церковному суду і позбавленню священного сану”. Вибачте, а як можна позбавити сану того, про кого ви стверджуєте, що у нього немає сану? Ви не намагалися скласти тест на IQ перед тим, як писати заяви синоду? А по-друге, як можна залучити до церковного суду людину, яка публічно заявляє, що вона до цієї церковної організації не має відношення? Я такої кумедної маячні давно не читав!
Філарет Денисенко прийняв у спілкування розкольників із Греції та перебуває з ними в Євхаристичному спілкуванні. Філарет Денисенко, за словами синодалів ПЦУ, є ієрархом ПЦУ. Таким чином, за всіма законами математичної логіки можна констатувати, що член ПЦУ перебуває в євхаристійному спілкуванні з грецькими розкольниками. Але тут бачимо заяву, що цього спілкування немає. І тут або: або треба визнати, що Філарет не є частиною ПЦУ, або треба визнати, що чинний ієрарх ПЦУ все ж таки займається легалізацією розкольників у Греції і полягає з ними в євхаристійному спілкуванні.
“Колишній митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф (Шибаєв), колишній єпископ Білгород-Дністровський Філарет (Панку) і колишній єпископ Валуйський Петро (Москальов) за грубе порушення канонічного порядку, участь у незаконних зборах і так званих архієрейських хіротоніях. священнослужінні й так званих архієрейських хіротоніях у м. Києві були заборонені у священнослужінні та викликані до суду Священного Синоду Православної Церкви України за звинуваченнями, за якими вони підлягають позбавленню священного сану. У разі відсутності на засіданні вони підлягають суду заочно”.
Тобто, вони вказують, що ці люди раніше були митрополитами та єпископами, але зараз ними, очевидно, не є. А потім пишуть, що їх позбавлятимуть сану. То вони “колишні єпископи” чи ні? Але це не головне. Це створення структури УПЦ КП. Тобто альтернативної ієрархії. У церкві це поняття має чітке визначення та називається створенням розколу. Так ось, можливо, навіть вперше в історії християнства представники якоїсь структури намагаються судити членів розколу, ігноруючи начальство розколу. У всі часи існувало поняття, що є якийсь “розколовчитель” або, якщо мова про єресь, “засновник єресі”. Тому церковні суди якраз судили завжди начальника руху, а до тих, хто приєднався до нього, застосовували ікономію в надії на каяття. Це можна простежити у всіх соборних постановах – слухання проводилися щодо Арія, Македонія, Несторія, але зовсім не за якимись кліриками, які до нього приєдналися – засуджений був голова руху з усією структурою. Але заява синоду ПЦУ – це декларація повної політичної імпотенції, коли вони говорять про розкол, але бояться сказати слово розкол, коли загрожують судом помічникам Філарета, але самого Філарета, як голову розколу, бояться зачепити, вони бачать співслужіння Філарета з грецькими розкольниками, але кажуть, що його немає.
Насправді Філарет настільки загнав їх у глухий кут, що вони змушені жити в паралельній реальності та писати такі ось смішні заяви, де в кожному абзаці початок суперечить кінцю того ж абзацу.
