З дозволу отця Василя з Мадагаскару (Randrianaivo Vacilios Frederic), публікую коротку витримку з його листування зі мною, втім, він і сам на своїй сторінці вже опублікував інформацію про дуже специфічне ставлення грецького єпископату до місцевого духовенства на Мадагаскарі. Це дещо проливає світло на атмосферу, що складалася у різних частинах Олександрійського Патріархату напередодні його відпадання у розкол.
Крім шоку від очевидного і дикого для нашого часу расизму (саме расизму, а не псевдорасизму у версії BLM), виникає природне питання: ці грецькі хлопці такі відчайдушні, щоб поводитись подібним чином посеред Африки, або ми чогось не знаємо про Африку і сучасний стан колоніалізму? Звичайно, крім будь-яких політичних і соціальних моментів, описане нижче абсолютно несумісне з нашою християнською вірою.
Отже:
«На Мадагаскарі чорним священикам не можна входити до дому єпископа! Але будь-який грек може ходити по його резиденції вздовж і впоперек.
Коли нам доводилося приносити їхній багаж, ми залишали його біля дверей, увійти не могли…».
«In Madagascar, the black priests cannot enter in Bishop’s home! But all peoples from Greece can go up and down inside of his residence…
When we brought their luggage, we put it behind the door, we couldn’t go inside…».
О. Андрій Новіков, Facebook