1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Танзанійський священик про перехід до РПЦ: «Парафіяни повністю підтримали моє рішення»

Танзанійський священик про перехід до РПЦ: «Парафіяни повністю підтримали моє рішення»

Після того, як Священний Синод Руської Православної Церкви в самому кінці 2021 р. прийняв рішення утворити на території Африки Екзархат у складі двох єпархій і прийняти в юрисдикцію Московського Патріархату 102 африканських священика, на різних інтернет-ресурсах, які переважно обслуговують інтереси Фанару, стали з’являтися брудні матеріали нібито про «справжні» мотиви священиків, що перейшли до Руської Церкви. Цим священнослужителям приписали виключно меркантильні інтереси. Справедливо дати можливість представникам африканського духовенства самим розповісти про причини, які спонукали їх ще в 2019 р. звернутися до Руської Церкви з проханням про перехід до її складу.

Центр «Хризма» взяв інтерв’ю у священика Лаврентія Саква (Laurent Sakwa), який служить у Танзанії. Він був одним із перших, хто публічно виступив проти рішення Олександрійського патріарха Феодора про визнання розкольницької «Православної церкви України».

– Отче Лаврентій, Ви були одним зі священиків, які у грудні 2019 р. підписали прохання про перехід до Руської Православної Церкви. Це було ваше вільне рішення чи хтось підштовхнув вас до цього? Як минули два роки очікування? Грецькі єпископи чинили на Вас та інших священиків якийсь тиск?

– Так, я був одним із священиків, які підписали звернення. Це було моє вільне рішення, я усвідомлював свої дії. Я став першим священиком Олександрійського патріархату, хто публічно не погодився із рішенням патріарха Феодора визнати українських розкольників. Потім священики написали відкритого листа, в якому заявили про свою незгоду з патріархом Феодором. Наші грецькі єпископи стали чинити тиск на священиків. Наприклад, вони нам загрожували, урізали платню. Два роки минули з величезними труднощами.

– Яка частина священиків Танзанії вирішила перейти до Руської Церкви? Що або хто перешкоджає іншим священикам у тому, щоб наслідувати Ваш приклад? Чи можливе якесь протистояння між священиками, які перейшли до Московського Патріархату та тих, хто вирішив залишитися в Олександрійському патріархаті?

– Багато священиків з усіх єпархій вирішили перейти до Руської Православної Церкви заради захисту канонічної Православної Церкви та заради нашого духовного життя. Зараз існує протистояння між нами та тими священиками, які залишилися з греками, але їх дві-три особи. Більшість священиків підтримує нас, бажаючи приєднатися до РПЦ. Вони не хочуть бути з розкольниками Олександрійського патріархату.

– Яка аргументація у священиків, які залишилися в Олександрійській церкві?

– Чи є якийсь інтерес до церковного життя з боку світської влади Танзанії? Як вони ставляться до появи у країні громад РПЦ? Чи їм все одно?

– Влада країни не знає, що саме роблять тут греки, але загалом вони в курсі, що грецькі єпископи тут служать грецьким інтересам, але не Православній Церкві. Але зараз влада Танзанії рада тому, що РПЦ з’явиться в країні, і готова надавати підтримку.

– Ваша громада підтримала рішення про перехід до Руської Церкви? Чи на парафії були люди, які хотіли б залишитися у складі Олександрійської церкви? Яке загалом ставлення православних віруючих Танзанії та інших африканських країн до РПЦ?

– Мої парафіяни повністю підтримали моє рішення. Наголошу, що рішення про приєднання до РПЦ – це не просто моє рішення, а й усіх членів громади. Загалом, ставлення православних жителів Танзанії та інших країн Африки полягає у надії на зростання духовного життя та розвиток Церкви Африки. Тож народи Африки сподіваються отримати від РПЦ справжню любов, справжнє вчення апостолів та святих отців для порятунку своїх душ. Не більше.

– Які Ваші очікування від переходу до Руської Церкви? На які зміни у церковному житті Ви чекаєте?

– Мої очікування від переходу в РПЦ пов’язані лише з питаннями мого спасіння, духовним життям, розвитком Божої Церкви, поширенням доброї звістки Царства Божого, набуттям справжнього, традиційного апостольського та святоотцівського вчення.

У плані змін у церковному житті я чекаю якісного управління, розвитку Церкви, справжньої любові, допомоги народу Божому, що потребує її, церковної єдності, організаційних форм общинного життя, навчальних семінарів для віруючих, сімей та молоді. А також семінарії, недільні школи для катехізації, які б допомогли людям зростати у духовному житті. Не для оформлення окремого класу в Церкві, але щоб усі ми були єдиними і щоб не було жодної дискримінації в Церкві.

– Які на Вашу думку основні складності у поширенні Православ’я в Африці та як можна їх подолати? Чим православ’я може привабити африканців?

– Люди в Танзанії та інших африканських країнах дуже чуйні до православної віри, коли дізнаються про віровчення. Основна проблема Православ’я в Африці полягає у греках, у тому, як вони ведуть місіонерську діяльність. Вони не навчають людей, але роздають різні подарунки. І це не допомагає зміцненню Православ’я, зростанню духовного життя. Вони присутні в Африці не заради духовного життя, а щоб під прикриттям Церкви отримувати власний зиск. Він хочуть робити фотографії з бідними африканцями та використовувати ці знімки для збору коштів.

Друга проблема полягає в наявності дискримінації в Церкві та слабкому керівництві. Грецький Олександрійський патріархат не допомагає нам у зростанні у духовному житті, вважаючи нас людьми третього сорту.

Є ще багато проблем, але я зараз не можу перелічити всі.

Для вирішення цих проблем ми потребуємо доброго керівництва, правильного вчення, бути відданими Церкві. Нам потрібні освіта, школи, лікарні та багато інших потрібних для громадського життя речей. Слід відправляти священиків у семінарії, підтримувати їх, викорінити дискримінацію. Ми сподіваємось, що Руська Православна Церква з Божою допомогою допоможе вирішити всі ці проблеми та допоможе розвитку Православ’я в Африці.

– Розкажіть трохи про себе та свою парафію.

– Сам я народився у змішаному шлюбі. Моя мати була католичкою, а батько – язичником. Вперше я почув про Православ’я від православного священика о. Петра, який проповідував додому і зараз є моїм сусідом. І мене справді сильно залучило православне віровчення. Зараз я опікуюсь двома парафіями і невеликими громадами.

Для бажаючих надати о. Лаврентію посильну допомогу наводимо дані його банківського рахунку:

CRDB BANK PLC TANZANIA

Names: LAURENT SAKWA SIMON.

Account No: 0152442563300.

Swift code: CORUTZTZ

фото

Попередній запис
«Ієрарх» УПЦ КП натякає РПЦ на «поступки одне одному і прощання взаємно»?
Наступний запис
Олександрійський патріархат проситиме Фанар скликати нараду Предстоятелів Церков Пентархії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее