15 грудня 2021 року прихожани ПЦУ за допомогою представників поліції зрізали замки на храмі УПЦ села Гвардійське, що в Хмельницькій єпархії.
За день до цього, 14 грудня 2021 року, віруючі Української Православної Церкви з села Снітків, що у Вінницькій єпархії, зібралися у своєму храмі, щоб захистити його від зазіхань представників ПЦУ.
Ці два випадки мали місце за останні два дні – якраз тоді, коли новоутворена ПЦУ відзначає третю річницю так званого “Об’єднавчого собору”. Чому так званого?
Тому що, насправді, цей “собор” нікого не об’єднав. І мова йде не тільки про народ України, але й про “гілки українського православ’я”. До цього часу всередині ПЦУ існують паралельні єпархії, які очолюють вихідці з УПЦ КП і УАПЦ, періодично з’являються різноманітні конфлікти всередині цієї структури, але найголовніше те, що ми майже щодня спостерігаємо ненависть і злобу з боку її представників по відношенню до віруючих нашої Церкви. І останні два випадки цьому чергове підтвердження.
Адже, якби об’єднання дійсно відбулося і українські розкольники справді отримали канонічний статус (як вони самі вважають), то для чого тоді силоміць захоплювати храми у іншої канонічної Церкви? Для чого тоді виявляти по відношенню до віруючих УПЦ незрозумілу яру злобу, принижувати їх та погрожувати їм?
Відповісти на ці питання можна лише в тому випадку, якщо чітко зрозуміти, що ніякого об’єднання не відбулося. Насправді, ПЦУ створена за допомогою з’єднання виключно двох неканонічних структур – УПЦ КП та УАПЦ. Ні Українська Православна Церква, ні віруючий православний народ України не брали участі в цьому «об’єднанні». І не тому, що не хотіли єдності, а тому, що вже давно єдині у Христі та Його Святій Церкві.
А всім, хто досі дихає злобою і ненавистю, слід побажати тільки одного – читати Євангеліє, бо інакше стати справжніми християнами дуже важко.