Верховний суд Ірану ухвалив, що належність до домашньої церкви не робить християн «ворогами держави» – це рішення винесено за апеляцією дев’яти новонавернених християн, які відбувають п’ятирічне ув’язнення за домашні богослужіння, пише «Седміца» з посиланням на Christian Today.

Заявники апеляції були кинуті у в’язницю за звинуваченням у «підриві національної безпеки» – це стандартне формулювання, яке використовується для арештів та судового переслідування християн в Ірані.

У своєму рішенні Верховний суд Ірану вказує, що новонавернених не слід звинувачувати через відсутність складу злочину, оскільки їх моління в домашніх церквах і проповідницьку діяльність (так звану «пропаганду християнства») не можна кваліфікувати як підрив національної безпеки.

«Просту проповідь християнства і пропаганду “євангельської сіоністської секти” не можна кваліфікувати як таємні збіговиська та змови з метою підриву безпеки країни, чи то вдома, чи на вулиці», – говорить рішення Верховного суду. У ньому також зазначається, що створення та відвідування домашніх церков не є порушенням статей 498 та 499 Ісламського кримінального кодексу, які передбачають покарання за участь у «антидержавних групах».

Правозахисна організація “Open Doors” вказує, що ці дві статті «давно і активно застосовуються», оскільки за ними засуджено понад 20 християн, які нині відбувають покарання в іранських в’язницях за моління в домашніх церквах. Іранський правозахисник і адвокат Мансур Борджі, партнер Open Doors і директор з комунікацій організації Article 18 вважає, що рішення Верховного суду може стати поворотним і допоможе у боротьбі проти переслідувань іранських християн.

«Ми вітаємо рішення Верховного суду країни, – заявив Борджі. – Вона має прокласти шлях до звільнення дев’яти християн після повторного розгляду справи у Революційному суді. Що ще важливіше, воно дає тисячам інших християн по всьому Ірану надію на те, що тепер вони зможуть разом молитися у своїх будинках, не побоюючись арешту та ув’язнення. Ми також закликаємо, щоб християнам було надано особливе місце для відправлення релігійних обрядів, що є їхнім правом за конституцією Ірану та міжнародними пактами, які Іран підписав без жодних застережень».