1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. До річниці архієрейської хіротонії Предстоятеля УПЦ Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

До річниці архієрейської хіротонії Предстоятеля УПЦ Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

9 грудня 2021 року виповнюється 31 рік з дня архієрейської хіротонії Блаженнішого Митрополита Онуфрія. З них 24 роки він був єпископом Чернівецької єпархії Української Православної Церкви. Архієрейська хіротонія майбутнього Предстоятеля припала на буремні 90-ті роки минулого століття.

Про управління Владикою Онуфрієм Чернівецькою кафедрою в інтерв’ю Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ розповів священник єпархії, протоієрей Василь Запотічний, ключар Чернівецького кафедрального Свято-Духівського собору, який був поряд з Архіпастирем усі ці роки.

«Я знаю Владику ще з семінарії, вчився в Москві в ті роки на заочному відділені. Пам’ятаю, як вони, їх називали троє друзів — отець Ілля (Рейзмер), насельник Троїце-Сергієвої Лаври, архімандрит Олексій (Полікарпов), намісник Данилового монастиря приїздили в Чернівці у відпустку, заходили в наш храм і ставали десь у непримітному місці. Помолившись на всенічній чи Літургії, тихо виходили. Нам розповідали, що Блаженніший дуже полюбив наш хор, у якому співали в основному одні бабусі», — ділиться першим спогадом про Блаженнішого протоієрей Василь.

Буковину майбутній Предстоятель залишив у 25-річному віці, вступив на другий курс духовної семінарії в Москві, яку закінчив у 1972 році вже в сані ієромонаха. Деякий час був благочинним Московської Троїце-Сергієвої Лаври.

Пізніше, після закінчення у 1988 році Московської духовної академії з науковим ступенем кандидата богослов’я за роботу на тему “Пастирське служіння преподобного Іова, ігумена Почаївського”, архімандрит Онуфрій повернувся в Україну і став намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври. Саме в тому регіоні, і в той період, коли канонічному Православ’ю почали погрожувати нові тогочасні віяння.

Як розповідав сам Блаженніший владика, в той час в Лавру «почали приходити різні “місіонери”» зі своїми ідеями, як правильно влаштувати життя в обителі. Він, як намісник, зумів дати їм відсіч. «У монастиря є свої цілі: ми маємо займатися духовністю», — відповів архімандрит Онуфрій тоді.

Тут він прослужив до листопада 1990 року. А 9 грудня був хіротонізований у єпископа Чернівецького і Буковинського.

Про те, як люблять свого архіпастиря буковинці, православна Україна дізналася у 1992 році.

«Це приклад того як духовенство і народ пішли за своїм Владикою. Відразу коли його перевели в Івано-Франківську область, народ повстав», — згадує протоієрей Василь.

22 січня 1992 року владика Онуфрій відмовився підписувати звернення, нав’язане тодішнім Предстоятелем УПЦ Філаретом (Денисенко), про надання автокефалії Церкві в Україні, а на другий день, 23 січня, він був переведений на Івано-Франківську кафедру.

«Люди поставили варту в резиденції наших єпископів і не відпустили його з Чернівців. Тоді ми поїхали до Філарета. Нас прийняв його секретар і сказав так — “єпископ Онуфрій може лишитися на кафедрі, якщо відмовиться від свого протесту”. Блаженніший лишився стояти на своєму».

Через деякий час, 7 квітня 1992 року, владика Онуфрій був поновлений на Чернівецькій кафедрі.

«Він завжди був абсолютно твердий у своїй вірі. І я думаю, що в першу чергу, це завдяки його благочестивому життю. Я пам’ятаю його проповіді, у яких завжди відчувалася глибина, тому, що кожне слово в них було підтверджене власним життям. З цього випливає і його любов до ближнього і повага до кожного.

Тоді в пострадянські часи нападки на нашу Церкву посилилися. Я пам’ятаю, що деякі миряни і навіть священики спокусилися різними новими віяннями та ідеями. Але з часом Владика Онуфрій своїм життям, молитвою, любов’ю багатьох повернув в лоно Церкви.

В його діях ніколи не було нічого показного. А головне, Блаженніший це сам неодноразово підкреслював, він завжди був перш за все монахом. Владика ніколи не любив особливої уваги до себе і не шукав людських почестей.

Проте його авторитет поширюється далеко за межі України. Пам’ятаю, як я бував в Америці, в Греції, на Криті – коли там дізнавалися, що ми з України і наш Предстоятель Блаженніший Митрополит Онуфрій, то перед нами відкривалися всі двері, більше ніяких документів не потрібно було. До нас навіть з Австралії спеціально приїздили паломники, щоб побачитись з Блаженнішим. Владика Онуфрій в очах усього православного світу – це духовна величина. Увесь православний світ його шанує, як великого молитовника перед Богом за весь православний люд.

Він завжди був тим кормчим, який вів корабель правильно. У нас на Буковині вам будь-хто скаже, що Владика Онуфрій — це високодуховна, благочестива людина. На те, щоб саме він став у керма Православної Церкви в Україні в цей складний період, потрібна була Божа воля. Він дійсно є достойним наслідником Митрополитів Київської кафедри.

Ми втратили свого доброго Пастиря тут в Чернівцях, але здобули великого Архіпастиря разом з усією нашою Церквою».

Відео архіву Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ 2020 року:

Попередній запис
У ПЦУ Драбинка не пустили на жалобні заходи, – соцмережі
Наступний запис
Північномакедонський розкол переходить до «гарячої» фази?
Последнее

Меню