25 листопада 2021 року відбулася зустріч єпископів РКЦ та Української греко-католицької церкви.
Як повідомляється, центральною темою зустрічі стало обговорення т.зв. «синодального шляху» у католицькій церкві, проголошеного папою римським Франциском.
Із цієї зустрічі можна зробити кілька висновків.
Відбувається інтеграція всіх католицьких сил в Україні заради просування глобального курсу католицького керівництва. Між українськими католиками та уніатами не завжди все було гладко. Але, схоже, вони готові забути свої внутрішні розбіжності заради завдань, які вони поставили у Ватикані. По суті, щільніша інтеграція між уніатами та римо-католиками в Україні це, зокрема, посилення позицій католицизму в Україні та один із етапів підготовки до поглинання українських православних розкольників з «ПЦУ». А слідом – і ширшого кола канонічних православних Церков, які рухаються у фарватері Константинопольської церкви.
Примітними є слова голови УГКЦ Святослава Шевчука про розбудову «єдиної католицької церкви в Україні, яка присутня у двох різних традиціях – латинській та візантійській».
У цих словах завуальована теза про те, що в рамках католицької церкви цілком може вміститися православ’я (з маленької літери), як якась партикулярна традиція. І УГКЦ (унія) – це демонстрація того, як «православ’я» може перебувати в рамках католицизму. І, власне, унія – це єдиний формат об’єднання католиків та православних. До речі, нещодавно Шевчук заявляв, що бачить саме Брестську унію 1596 року як модель такого об’єднання.
Щодо т.зв. «синодального шляху», це спроба створення симулякра православної соборності заради укладання унії з православними. Іншими словами, спроба пом’якшення вчення про першість папи римського (без відмови від цього вчення в реальності, на рівні офіційних документів католицького канонічного права) з метою, повторимося, залучення до унії хоча б частини Помісних Православних Церков.
