1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Ламаємо «списи та шприци»: аналіз ставлення Української Православної Церкви до боротьби з COVID-19

Ламаємо «списи та шприци»: аналіз ставлення Української Православної Церкви до боротьби з COVID-19

Коронавірусна інфекція стала відома громадськості на початку 2020 року та радикально змінила глобальний порядок. У всьому світі людям довелося пристосовуватися до нових реалій життя, найпростішими з котрих стали вимоги носіння масок у громадських місцях і дотримання соціальної дистанції. На жаль, дана тема не обійшла стороною й Україну, вона максимально переформатувала усі сфери життєдіяльності громадян, у тому числі – політичну та релігійну.

На жаль, нам доведеться підходити до висвітлення основного питання саме в контексті того, що навіть під час пандемії у політичному середовищі знаходяться люди, яким вигідно списувати свою провальну діяльність саме на релігійний чинник. В Україні всю провину у підриві боротьби з коронавірусом традиційно покладають на Українську Православну Церкву. Але варто розібратися, чи справді УПЦ винна в низькому рівні вакцинації населення і чи справді канонічна Церква стала ядром ковід-дисидентства.

УПЦ та COVID-19: боротьба з інфекцією та фейками

Почнемо з того, що Українська Православна Церква неодноразово висловлювала своє ставлення до нової пандемії та боротьби з нею. На чільне місце слід поставити звернення Синоду УПЦ «у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19» від 18 березня 2020 року, опубліковане на офіційному сайті Церкви. З тексту виділимо, наприклад, заклик до вірних: «…не ігнорувати загальноприйняті норми гігієни та виконувати рекомендації лікарів. У разі появи ознак, схожих на інфекційне захворювання, слід залишатися вдома, а у разі погіршення здоров’я обов’язково звертатися до лікарів. Пастирська опіка хворих у домашніх умовах має надаватися з урахуванням медичних вимог. Настоятелям храмів і монастирів потрібно ретельно стежити, щоб шановані ікони, до яких прикладаються вірні, постійно протиралися з розчином, що дезінфікує. Після прийняття вірними Святого Причастя запивку слід подавати в одноразовому посуді. Також слід з особливою увагою стежити за чистотою храмових приміщень, частіше проводити провітрювання та вологе прибирання».

Тобто, вже  з цього абзацу стає очевидним, що офіційна УПЦ з розумінням і усією серйозністю поставилася до існуючих загроз, пов’язаних із COVID-19. Спочатку, коли інфекція була не вивчена, будь-які, навіть найбезглуздіші вказівки держави щодо дотримання обмежувальних заходів, Церква виконувала бездоганно. Загалом – за винятком окремих випадків, наприклад, коли 40-тисячний концерт Макса Коржа на стадіоні в Одесі влітку цього року був нормою, а Всеукраїнська хресна хода у Києві – порушенням карантину, УПЦ продовжувала і продовжує дотримуватися заходів обмеження.

Варто зазначити, що окремі обмежувальні вимоги були повністю дискредитовані самою владою. Як можна вимагати від Церкви впускати в храми на Богослужіння по 1 людині на 10 квадратних метрів, тоді як інші заклади – починаючи від Верховної ради і закінчуючи якимсь «Ашаном» – людьми просто переповнені. Звичайно, віруючі люди, обурені такою несправедливістю, стали критично ставитися до таких обмежень.

Проте ніхто в УПЦ на офіційному рівні не заперечував і не заперечує загрози коронавірусу. Більше того, саме Українська Православна Церква в регіонах займає передові позиції у питанні допомоги та сприяння медичним установам, надаючи, по можливості, будь-яку допомогу та підтримку медикам – матеріальну та духовну. Прикладів таких, за останні два роки, накопичилося безліч. До останніх із таких можна віднести допомогу Рівненської єпархії УПЦ медикаментами загальною вартістю 300 тисяч гривень медзакладам області. Допомогу українським медикам найважливішим обладнанням для лікування COVID-19 надала Запорізька єпархія УПЦ. Регулярно допомагають медикам обладнанням та медикаментами в Одеській єпархії УПЦ. І це лише три випадки, які мали місце за останні два тижні.

З огляду на зазначені обставини навряд чи можна з чистою совістю сказати, що Українська Православна Церква ігнорує боротьбу з COVID-19. Проте знаходяться ті, хто позичивши в Сірка очі звинувачує канонічну Церкву у поширенні вірусу по країні, нібито на замовлення спецслужб Росії. З особливим цинізмом ці фейки почали поширювати під час вакцинації населення.

Вакцинація та УПЦ: вимисли та правда

Перші «ластівки» прицільних атак ЗМІ щодо УПЦ прилетіли після чергового засідання РНБО, під час якого представники останньої без конкретики звинуватили «окремі релігійні організації» у зриві вакцинації населення. Після цього, ніби за якоюсь невидимою вказівкою, низка офіційних осіб, політиків та «експертів» висунули необґрунтовані звинувачення на адресу Української Православної Церкви, публічно заявивши, що у звіті РНБО йшлося саме про «УПЦ МП». Одним із перших став головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, який заявив, що: «…почали запускатися центри вакцинації в самих церквах, наприклад, в УГКЦ. Тобто інші конфесії максимально долучаються до цієї кампанії, зокрема у віддалених селах… Якщо говорити про Московський патріархат, то ми бачимо проблеми з ними у комунікації».

Очевидно, пан Кузін до кінця не досліджував питання, поспішивши зробити необачні висновки. Адже, наприклад, в Одесі та Запоріжжі вже працюють центри вакцинації при храмах УПЦ. Про відкриття таких центрів заявили у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі Південної пальміри та при Свято-Покровському соборі у столиці українського козацтва.

Сумно, але непоінформованість чиновників МОЗ носить не одиничний характер, а є дуже систематичним явищем. Наприклад, керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Олександр Данилюк в одному з інтерв’ю сказав: «Йдучи на ефір, біля Верховної Ради релігійна організація країни-агресора вивела людей про те, що не можна вакцинуватися. Така мережа її псевдорелігійної структури є по всій країні, але там, де найменша кількість вакцинації – вони там найбільш ефективні. Звідти їхні лідери».

По-перше, дивує сам тон висловлювань Данилюка.  Спікер без сорому совісті охарактеризував віруючих УПЦ, записавши їх до якоїсь «організації країни-агресора», навіть не зареєстрованої в Україні. Адже це все одно, що, користуючись оціночними судженнями та особистими емоціями назвати МОЗ, наприклад, збіговиськом шарлатанів. Крім того, Данилюк навіть не спромігся дізнатися, проти чого саме протестували люди під Радою того дня, не кажучи вже про те, чи була офіційна санкція від керівництва УПЦ на будь-які протести на цю тему. Та й зрештою, – як же демократія та право громадян на проведення мирних акцій?

У контексті цькування, що відбувається щодо УПЦ, хотілося б привести до уваги читача коментар авторів телеграм-каналу «Правблог», в якому було влучно зазначено таке: «В останні дні опоненти канонічної Церкви в Україні намагаються розігнати хвилю зі звинуваченням УПЦ у блокуванні вакцинації населення. Для цього як спікерів залучаються як маловідомі політологи, так і експерти з орбіти МОЗ.

Головний сигнал кампанії – «там, де сильні позиції УПЦ, там є найменший рівень вакцинації».

Як тільки вкладається у цю логіку, наприклад, ситуація в Івано-Франківській області, не зовсім зрозуміло. Там присутність УПЦ мінімальна, а показники щеплених від ковіду – одні із найнижчих в Україні. Виходить, якщо наслідувати філософію замовників нападок на канонічну Церкву, що уніати та «ПЦУ» також блокують процес вакцинації в Україні.

Втім, усі згадані звинувачення – не більше, ніж тло. Недруги УПЦ просто будь-якими способами намагаються сформувати в очах влади «негативний образ» Церкви. Для того, щоб надати тиску на УПЦ активніший хід».

УПЦ про вакцинацію: офіційно та по суті

Так, ані Предстоятель УПЦ, ані хтось із офіційних осіб Церкви не наслідували прикладу своїх грецьких побратимів і не влаштували з вакцинації публічного шоу. Це й не дивно, адже питання здоров’я – суто індивідуальна тематика, яка не вписується в розряд офіційних розпоряджень та благословень.  Грубо говорячи, церковні ієрархи не мають права нав’язувати віруючим вимог – вакцинуватися чи ні. Та це було б і не серйозно, адже у кожного свій стан здоров’я, свої показання чи протипоказання до подібних маніпуляцій і, найголовніше, вакцинація в Україні має добровільний характер. Адже так заявляють офіційні представники профільних міністерств?

До речі, саме на добровільному характері вакцинації сьогодні наполягають офіційні представники УПЦ. Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський та Броварський Антоній висловився на тему вакцинації проти коронавірусу.

За словами архієрея, Церква не забороняє вакцинацію, при цьому вона має бути добровільною. Людина самостійно приймає рішення про вакцинацію з урахуванням стану свого здоров’я.

Також є необхідність у доступі до інформації про склад вакцин, у тому числі використання в них клітинних ліній, отриманих на основі абортованих ембріонів, оскільки це питання значуще для православних. Крім того, неприпустиме обмеження прав і свобод людини через відсутність щеплення.

Здається, така позиція церковного ієрарха цілком вписується в основні статті Конституції України та Соціальну концепцію Української Православної Церкви, якими ми маємо повне право скористатися у таких ситуаціях. Якщо саме в цьому, опоненти УПЦ побачили «зрив вакцинації», то їм варто переписати Закони України про права та свободи людини. Інакше – у чому суть претензій?

До речі, чисто для порівняння позицій візьмемо до уваги, що голова тієї ж ПЦУ Епіфаній Думенко також не наважується виносити питання вакцинації на рівень обов’язкового наказу. Принаймні він не вакцинувався на публіку і ніде не заявляв про те, чи пройшов він цю медичну процедуру взагалі. Тим часом, ієрарх ПЦУ Іоанн Яременко на своїй сторінці у Фейсбуку заявив: «Особисто я заявляю, що не хотів і не буду за жодних обставин вакцинуватися. Немає жодного медичного аргументу, який би мене переконав це робити. І, досліджуючи це питання, я особисто для себе залишився переконаним, що вакцини – це не більше ніж медичний експеримент. Я не згоден із власної волі ставити над собою жодного медичного експерименту».

Наприклад, релігійного ковід-дисидентства можна віднести і голову УПЦ КП Філарета Денисенка. Незважаючи на те, що через вік і стан здоров’я Денисенко належить до групи ризику, він зазначив, що не вакцинувався. «Я підтримую вакцинацію, бо цього потребує медицина. Хоч сам я не вакцинувався, не настав час. Хоча коронавірус перетерпів. Зараз почуваюся добре… Але я не проти вакцинації, якщо треба буде», – сказав Філарет.

Підсумувати даний аналіз хотілося би висновками, наведеними на коментар головного санлікаря Ігоря Кузіна, котрі публікує офіційний сайт УПЦ. «Такі необачні заяви чиновника можна пояснити лише ігноруванням співпраці з УПЦ, яка багато років тісно взаємодіє з медичними установами всіх рівнів. Крім цього, Українська Православна Церква у складі Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій неодноразово була представлена ​​на зустрічах із представниками влади, де обговорювалися питання співпраці Церкви та держави у галузі боротьби з епідемією коронавірусу.

Водночас, як від найголовнішого санітарного лікаря, так і від його відомства на адресу Київської Митрополії УПЦ не надходило жодних пропозицій щодо можливої ​​співпраці для подолання епідеміологічної кризи. Тому закиди урядовця на адресу релігійної організації, що представляє найбільшу в Україні конфесію, є не лише безпідставними, а й маніпулятивними».

Сергій Назарчук

Попередній запис
Православне духовенство США взяло участь в Генеральній асамблеї католицьких єпископів
Наступний запис
Рівненська єпархія зустріла свого правлячого архієрея

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее