Про прийняття у спілкування з Православною Церквою Константинопольським патріархом членів УПЦ КП й УАПЦ, які перебували в розколі, та наслідки цих дій, розповів єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев) у своїй доповіді “Питання про визнання рукоположень, вчинених у розкольницьких спільнотах: богословські, канонічні та історичні аспекти”, пише сайт КДАіС.

Аналізуючи принципи, вироблені Церквою у IV-V ст. щодо прийняття у спілкування розкольників, він пояснює: «Передусім, клірики, які перебувають у розколі, повинні були принести покаяння та зректися своїх помилок. До того ж бажаним вважалося офіційне письмове зречення. Після цього вони могли бути прийняті у спілкування через здійснення спеціального обряду, зміст якого залишається предметом дискусії. Цілком очевидно, що цей обряд передбачав покладання рук з молитвою на клірика, який приймається до Церкви. Тим самим отримувала виправлення його хіротонія, скоєна в розколі. Інакше (тобто прийняття розкольницьких кліриків без будь-якого священнодійства), призводить до висновку, що може висвятити будь-хто, будь-кого, де завгодно, і Кафолична Церква зобов’язана ці «хіротонії» визнати як дійсні.

Після прийняття в Кафоличну Церкву клірики, які приходять зі спільнот, що відокремилися, обмежувалися в правах. Це проявлялося в тому, що вони, перш за все, однозначно підпорядковувалися законній ієрархії”, – підкреслив архієрей.

За словами ієрарха, рішення Константинопольського патріархату 2018-2019 р.р. наділили прийнятих з розколу осіб повними правами церковного управління, а явні відступи від практики Стародавньої Церкви призвели до того, що церковний розкол в Україні не був уврачуваний, а лише отримав новий імпульс. «Більше того, крайня поблажливість, виявлена ​​Константинопольським патріархатом стосовно розкольників, призвела до того, що навіть усередині новоствореної ПЦУ вже в перші місяці її існування стався новий розкол», – сказав єпископ Сильвестр.