Нещодавно один із пропагандистів, які грають на боці стамбульського ієрарха, підібрав вельми специфічну аналогію щодо дій Константинопольського патріархату з підпорядкування православного світу. “Ушляхетнити” ці дії спікер вирішив через їх порівняння з формуванням Британської співдружності.
Раніше ми вже писали про те, чому такий крок виглядає незграбно. Зараз додамо ще один факт. Згідно з дослідженням економіста Утси Патнаїк, у колоніальний період Британія буквально пограбувала Індію, “викачавши” з останньої в період з 1765 по 1938 р.р. суму, еквівалентну 45 трильйонам доларів. При цьому Лондон завжди заявляв, що контроль над згаданою країною не приніс британцям “великої економічної вигоди” (тут одразу згадуються слова патріарха Варфоломія про те, що надання томосу “ПЦУ” не мало під собою жодних фінансових та інших меркантильних підстав).
Виходячи з цього, більш справедливим буде виглядати порівняння дій Фанару не з формуванням Британської співдружності, а зі творенням – подібно до Лондона – легенд про відповідний альтруїзм.
Втім, історія без купюр показує, як насправді поводився Фанар, отримуючи владу над побратимами.
Єпископ Бачський Іриней:
“В османський час Константинопольська Патріархія просто поглинула силою і болгарську Тирновську, і сербську Печську, та інші юрисдикції; залишилися лише ті юрисдикції, які були поза межами Османської імперії – наприклад, наша Карловацька митрополія та Патріархія…”.
