Згідно з повідомленнями на ресурсах, близьких до “ПЦУ”, Святу Гору відвідала група прихильників організації Думенка на чолі з “єпископом” Володимиром-Волинським Матфеєм. При цьому вони були допущені до служби та причастя в монастирі Пантократор. Також розкольники відвідали такі обителі, як Івірон та Ставронікіта.
З одного боку, подібні новини свідчать, що “ПЦУ” продовжує відпрацьовувати інформаційну картинку свого “прийняття” на Афоні. Звичайно, підопічні Епіфанія очікувано замовчують факт того, що менше третини монастирів Святої Гори допускають їх до служб. Адже для них важливо інше – створити в очах зовнішньої аудиторії видимість своєї тотальної присутності в долі Богородиці. Для того, щоб підкріплювати певними “аргументами” обґрунтування свого “канонічного” статусу (“мовляв, бачите, нас усі визнали, навіть на Афоні спокійно служимо та причащаємось”).
З іншого боку, знову і знову постає питання щодо політики близьких до УПЦ структур щодо організації паломництва на Святу Гору.
Чи є вона правильною та доцільною? Чому до програм візитів включаються служби у тих монастирях, де може відбутися співслужіння з представниками ПЦУ? Як взагалі це можна поєднати з тим, що наша Церква публічно окреслила патріарха Варфоломія як розкольника?
Є ще багато таких питань. І було б правильно для всієї повноти нашої Церкви дати на них чесні та однозначні відповіді.