Кілька днів тому ми міркували разом з вами, дорогі читачі, про те, чи готовий Фанар та особисто патріарх Варфоломій до того, щоб переглянути своє рішення щодо виданого ним Томосу ПЦУ.
І ось, буквально вчора, з’явилася новина, яка не лише підтверджує зроблені висновки, а й підбиває якусь межу під діяльністю патріарха Варфоломія. Йдеться про його коментар щодо виключення його імені з диптихів Руської Церкви. “Мені начхати!” – сказав Константинопольський патріарх Варфоломій.
Цю фразу в Греції зазвичай вживають десь на базарі або в інших місцях, які жодного відношення до Церкви не мають. І те, що ці слова дозволив собі вимовити нині чинний Предстоятель Великої Константинопольської Церкви, недвозначно вказує, що вся ситуація навколо утворення ПЦУ нічим іншим, крім особистих амбіцій, продиктована не була. Патріарх Варфоломій дарував Томос, ґрунтуючись не на канонах Церкви, а саме на тій фразі, яку вжив – “мені начхати”.
Тому що не може бути “мені начхати” людині, яка дбає про єдність Церкви, виконуючи слова Христа “хай будуть усі єдині”. Не може “наплювально” ставитися до позиції іншої Помісної Церкви, до слова найчисленнішої, патріарх, який претендує на верховенство в Церкві, про що він сам неодноразово заявляв.
Зрештою, не може так говорити про євхаристичну єдність будь-який християнин. Бо якщо перевести слова патріарха Варфоломія в дещо іншу площину, то що ми матимемо? Страшне блюзнірство, що нічого спільного з християнством не має. Іншими словами, якщо запитати патріарха Варфоломія про те, як він ставиться до того, що Тіло Христове страждає через поділ, що виник з його вини, то що він скаже? Страшно навіть подумати, але чомусь здається, що скаже те, що вже сказав – мені плювати.
А нам – “не начхати”. Тому що, чи “страждає один член – страждають з ним всі члени” (1 Кор. 12, 26). І як би патріарх Варфоломій не намагався показати своє ставлення до більшої половини православного світу, ми бачимо лише одне – страждаючу і заблудлу людини, яка своїми словами та діями все більше й більше віддаляється від Христа…
Учора весь день я думав про ці два слова, сказані першим Предстоятелем серед рівних йому Глав Помісних Церков. Я згадав мою першу особисту зустріч зі Вселенським патріархом (саме тільки так я тоді сприймав Главу Першої Церкви в Диптиху), коли мені молодому студенту академії просто пощастило взяти благословення у патріарха в одному з грецьких монастирів на Афоні. На той момент це була одна з найважливіших подій у моєму юнацькому житті, про яку я згадував щодня протягом багатьох років. І ось учора я почув із вуст цього ж патріарха слова, які не піддаються жодному поясненню. «Мені начхати» на єдність Церкви Христової!
Але особисто мені та багатьом мільйонам віруючих православних християн у всьому світі далеко не «начхати» на Богом заповідану єдність! Ось тому ми продовжуватимемо молитися, щоб усі були єдині у Христі Ісусі, молитися «про всіх і за вся», і про намір патріарха Варфоломія в тому числі.
