Ми знаємо, що інтерес Константинопольського патріархату до США обумовлений не лише політичними мотивами. Фанар розглядає Штати та грецьку діаспору, котра там проживає, як основне для себе джерело фінансових надходжень. Це, втім, є загальновідомим фактом. Однак про які суми може йтися? Скільки саме грошей отримує патріарх Варфоломій від своїх заокеанських братів і партнерів?
Питання представляється непересічним особливо на фоні візиту Варфоломія до США, що триває. Видання грецької діаспори у США Helleniscope, яке є опозиційно налаштованим до Фанару, провело невелике розслідування та назвало розміри пожертв, котрі збирає Константинополь зі своїх єпархій в Америці та по всьому світу.
З’ясувалося, що щороку Фанар отримує з різних джерел у США біля 25 млн доларів. 15 млн уже встиг зібрати створений цього року фонд підтримки Константинопольського патріархату. Орден архонтів відраховує в Константинополь 3 млн доларів. Ще одна грецька НКО «Leadership 100» жертвує 1 млн. Грецькі парафії у США переказують у Грецьку архіепископію біля 22 млн доларів, з яких 1,5 млн відправляється у Стамбул. Причому патріархат хоче підняти таксу до 3 млн. Широко відомий діяч архіепископії священик Олександр Карлуцос плідно спілкується з різними американськими донорами, знаходячи для патріархії по 5 млн доларів щороку.
Але це ще не все. З’ясувалося, що гроші, котрі збирають у США на потреби місії у різних країнах світу, осідають у Константинополі. До адресата, як правило, доходить лише 10% зібраних коштів. Крім цього, автори стверджують, що Константинопольський патріархат щороку отримує 10 млн доларів від Міністерства закордонних справ Греції. Істотні суми надходять також із Європи, Канади й Австралії.
Окреме місце у грошенятах грецького патріарха посідає Україна. Автори пишуть: «Стамбульські злодії недавно зробили з України “дійну корову”. Відповідальний за це діло митрополит Еммануїл щомісяця відвідує Київ. Було помічено, що вслід після багатьох таких відвідувань він прямував до Швейцарії, де “торби готівки” зберігаються у вигляді депозитів на його та патріарха Варфоломія особистих рахунках». Навіть якщо колеги помилились в оцінках регулярності візитів у Київ митрополита Еммануїла (Адамакіса), загальний хід їхніх думок є вельми цікавим.
Важливо, що, за відомостями редакції, Константинопольський патріархат отримує великі суми від Ватикану, а також від світових лідерів ісламського світу. Це теж важливий момент, котрий вказує на цілковиту залежність Константинополя від даних сил та його відданість ідеалам екуменізму та глобалізму, котрі вони просувають.
У підсумку виходить непогана сума як для невеликого Фанару, котрий весь час жаліється на своє скрутне становище. Виникає одне питання — а куди витрачаються ці гроші? Автори пишуть, недавно Константинопольський патріархат виділив кошти на благодійність. Для допомоги безхатькам та боротьби з коронавірусом греки передали Туреччині 300 тис. доларів, а Греції 50 тис. Решта? Здогадайтеся самі)
Більше за все автори розслідування обурюються хижацькою поведінкою керівництва патріархату, поширеною практикою поборів, хабарів і решти зловживань. Основний меседж невеликої групи активістів грецької діаспори зрозумілий — їм не потрібна така пастирська «турбота» зі Стамбула. Вона втомилася від авторитаризму Фанару та прагне створити незалежну «Грецьку православну церкву США». Питання лише у тому, хто це їй дозволить?