Наші колеги висловив сумніви у доцільності повторної зустрічі патріарха Кирила і Папи Франциска. Всьому виною агресивна політика греко-католиків на сході і півдні України і їх підтримка з боку Ватикану.
На цьому тлі будь-які дружні обійми і декларації виглядають вельми спокусливо.
Нагадаємо, що патріарх Алексій II так і не Зустрівся з жодним Римським Папою.
У 1998 році президент РФ Борис Єльцин в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera сказав, що у Папи Римського є запрошення відвідати Росію. У відповідь на це керівник секретаріату по міжхристиянських зв’язках ВЗЦЗ ієромонах Іларіон Алфєєв заявив, що візит Папи Івана Павла II до Росії «буде неможливий до тих пір, поки Ватикан не знайде важелі впливу на українських католиків».
У 2016 році у спільній заяві папи Франциска і патріарха Кирила за підсумками переговорів у Гавані тема уніатів знову була піднята. Обидва предстоятелі висловили надію, що «розкол серед православних віруючих України буде подоланий на основі існуючих канонічних норм, що всі православні християни України будуть жити в мирі та злагоді, а католицькі громади країни будуть цьому сприяти, щоб наше християнське братерство було ще більш очевидно» ( п.27).
Після п’яти з гаком років після Гаванської декларації можна з упевненістю констатувати, що й українські уніати, і католицькі ієрархи не тільки не сприяють міжрелігійного миру в країні, але і продовжують розпалювати ворожнечу і ненависть щодо Української Православної Церкви.
Якщо Ватикан не може (або не хоче) знайти управу на уніатів, то для чого тоді зустрічатися з Папою Римським?
