Глава «ПЦУ» Епіфаній Думенко вчергове заявив про те, що «всі парафії в Україні належать» «ПЦУ».
Подібні заяви, очевидно, спрямовані на виправдання захоплень храмів і створення ідеологічних підстав для таких захоплень.
Відзначимо, що вибір слова «належать» щодо живих людей (адже парафія це, в першу чергу, люди) абсолютно безцеремонний. Неначе парафіяни УПЦ – це якісь речі, на які у Епіфанія раптом з’явилося право розпоряджатися, як йому заманеться.
Однак це не випадкова обмовка, а досить продумана маніпуляція спічрайтерів Думенка. Адже «уречевлення» віруючих УПЦ – це ефективний інструмент їх дегуманізації. Тому що до речей або абстракцій не можна відчувати співчуття і приписувати їм певні права, здатність вибирати і інші людські якості.
Використовуючи таку маніпуляцію, керівництво «ПЦУ» намагається затушувати насильство щодо віруючих УПЦ і піти від звинувачень у порушенні їх прав. А також відвести від рефлексії над численними випадками таких порушень.
У цьому контексті, позбавлення віруючих УПЦ їхньої власності, фізичне насильство над ними, цькування їхніх дітей в школах тощо представляються спікерами «ПЦУ» всього лише як «майнове», «паперове» питання, в якому живі люди перетворюються в статистичні одиниці.
