Беручи до уваги лист, надісланий колишнім митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком), можна говорити про те, що ті, що перебувають у розколі, розуміють необхідність відновлення євхаристичного спілкування, підкреслює архієпископ Ірпінський Климент (Вечеря) в інтерв’ю для Тасс.

«Церковний поділ – рана на тілі Церкви. Розкол – це не просто проблема, це наша величезна біль. Всі попередні роки ми шукали можливості для того, щоб цей розкол був вилікуваний. Адже мільйони людей України знаходяться поза канонічним православ’ям, поза Церквою, яка дає можливість людині врятуватися. Вони позбавлені церковних таїнств, без яких неможливо мислити про повноцінного духовного життя», – акцентує архієпископ.

Він також зазначає, що якими б не були «коментарі до його (Філарета – авт.) заяв, дуже хочеться вірити, що Бог ще дасть йому можливість виправити ту шкоду, яка була ним завдана Церкві».

Відповідаючи на питання про втручання в діалог канонічної церкви з розкольниками будь-яких політичних сил, Ірпінський архієпископ Климент констатував факт тиску з боку «деяких політиків, особливо тих, які використовують церковну риторику у своїй політичній агітації».

«Ми стикаємося з випадками дискримінації і з прямими погрозами та обрАзами священнослужителів, прихожан храмів тільки лише тому, що вони належать до Української Православної Церкви, яка має канонічне єднання з Руською Православною Церквою», – зазначив архієпископ.

Варто відзначити також, що владика Климент пояснив зміни, які були внесені до статуту Російської Православної Церкви за пропозицією Митрополита Київського Онуфрія. За його словами, зміни «підкреслили особливий статус самоврядності Української Церкви в числі всіх Помісних Православних Церков світового Православ’я».

Всі положення, що стосуються Української Церкви, які містилися в різних документах, були систематизовані.

«Архієрейський собор зробив все, щоб в статуті відобразився особливий статус УПЦ. Собор ще раз підкреслює, що це статус самокерованої церкви з правами широкої автономії. Тобто її повноваження визначаються томосом (декретом), який в 1990 році видав нашій Церкві покійний Патріарх Московський Алексій II … Наша Церква (УПЦ – авт.) фінансово самостійна, вона самостійно обирає собі Предстоятеля і єпископів, самостійно засновує нові єпархії, іншими словами, визначає свій адміністративний устрій, самостійно приймає рішення про створення нових навчальних закладів, монастирів, синодальних структур і так далі. Центр управління Української Православної Церкви знаходиться в Києві. Разом з тим через Руську Православну Церкву українські православні мають духовний, тобто канонічний зв’язок зі світовим Православ’ям», – пояснив архієпископ Климент.