1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. На Афоні знайшли печеру, в якій міг жити подвижник Іван Вишенський

На Афоні знайшли печеру, в якій міг жити подвижник Іван Вишенський

На Афоні дослідники знайшли печеру, в котрій, ймовірно, жив український подвижник і письменник-полеміст XVII ст. прп. Іван Вишенський. Про це повідомив у Фейсбук директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.

«За допомоги болгарських колег-спелеологів на Афоні вдалося відшукати невідому чернечу печеру неподалік від стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII ст. прп. Іван Вишенський, який родом був з м. Судова Вишня, що на Львівщині.

Ім’я цього видатного українця добре відомо зі шкільних уроків з української літератури, в радянські часи це був єдиний церковний автор, який дивом залишався у шкільній програмі, попри шалену атеїстичну цензуру і пропаганду. Проте мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 років. Останні роки життя він провів у печерному затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як Іоан Русин, печерник Зографський», – пише Сергій Шумило.

Нововиявлена печера розташована  вгору від Зографського монастиря, по дорозі від Зографу до монастиря Костамоніт.

«Щоб спуститись до печери від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатись вниз по схилу до печери…Тобто подвижник, який уходив в затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери. Всередині скельна печера природнього походження була прилаштована для життя, мала кілька невеличких кімнат, обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених, також були віконні отвори, збереглася копоть від вогнища… Все свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися затворники. Болгарськими колегами виявлені навіть залишки кераміки. Можливо, це і є печера нашого святого земляка прп. Івана Вишенського Святогорця», – зазначив дослідник.

Незручність доступу до печери ускладнює її дослідження.

Попередній запис
Візит патріарха Феодора на Кіпр напередодні засідання Синоду має особливі цілі, – публіцист
Наступний запис
Думенко їде на Львівщину, де реставрували пам’ятник Івану Вишенському
Последнее
Меню