Спостерігаючи за безпрецедентними заходами безпеки, що їх вживають заради забезпечення безпеки глави Фанару під час служби у Софійському соборі у Києві, ми отримуємо враження, що Варфоломій прибуває не в Україну, а до Афганістану. Де ще зовсім недавно можна було почуватися відносно спокійно лише на західних військових базах.
Саме на такий бункер перетворюють нині й Святу Софію. Мало того, що для пропуску на службу з участю громадянина Туреччини будуть потрібні документи, що посвідчують особу, так ще пастві “ПЦУ” заборонили приносити з собою на територію храму воду, їжу та плакати.
Зі сторони це виглядає як прояв у гостя відчуття страху. Суддями зі вжитих кроків, очі у цього страху реально великі (а раптом полетить у “першого без рівних” гниле яблуко, а раптом обіллють водою, а раптом на плакаті буде написане щось образливе тощо).
А каже такий настрій лише про одне – всі розмови фанаріотів про підтримку українцями церковної авантюри Константинополя є безпідставними.
Більше того, греки чудово розуміють істинний стан справ і побоюються “гарячого прийому” свого духовного лідера. Ті ж “філаретівці” можуть влаштувати патріарху Варфоломій “веселе життя”. Помститися, так би мовити, за “неякісну автокефалію”.
Тому і їде до Києва стамбульський патріарх із величезними страхами. Сподіваючись не на “величезну підтримку”, про котру сповіщають замовні соціологічні дослідження, а на зусилля влади, котра зможе забезпечити йому інформаційну та суспільну “теплу ванну”. А також захист від “люблячих Фанар” українців.
На цьому фоні картинка на сайті ПЦУ” з надписом “Україна вітає вселенського патріарха” виглядає як ніколи знущанням.
