«Страсті по Хресному ходу»: великі підсумки святкування 1033-ї річниці Хрещення Русі

27-28 липня Українська Православна Церква відсвяткувала 1033-ту річницю Хрещення Русі. Цього року урочистості викликали особливий резонанс, як всередині України, так і за її межами. Родзинкою свята став Всеукраїнський Хресний хід, організований канонічною Церквою, який виглядав особливо переконливо на тлі торішніх «ковідних» обмежень.

Без перебільшення, саме Всеукраїнський Хресний хід 2021 року став центральною подією церковних і світських ЗМІ, як вітчизняних, так і закордонних. Більш того, на святкування Українською Православною Церквою Хрещення Русі звернули увагу представники світських і релігійних організацій, висловлюючи свої думки з цього приводу. Позиції, природно, різняться в залежності від ставлення спікерів до Церкви в цілому і до УПЦ – зокрема. Ми спробували зібрати воєдино все найважливіше, підбивши підсумки Всеукраїнського Хресного ходу в 2021 році.

Загальна картина: організація, процес та результат

Незважаючи на окремі заяви, котрі ми обов’язково згадаємо пізніше, в Українській Православній Церкві з усією серйозністю підійшли до організації Хресного ходу. При цьому враховувалося безліч факторів, найважливіші серед яких, – логістика, постачання паломників з усього на маршруті і організація ночівлі для бажаючих залишитися на другий день святкування.

Незважаючи на обмежену, в плані паркувальних місць, територію біля Києво-Печерської Лаври, транспорт з людьми, який приїхав з регіонів України, був максимально компактно розставлений в радіусі обителі. Обов’язково враховувався той факт, що Київ (виключаючи маршрут слідування Хресного ходу), не може залишатися заблокованим протягом тривалого часу. Тому, ще до приїзду транспорту, оргкомітет попередив відповідальних по регіонах про місця, де рекомендована парковка автобусів. Таким чином, столиця практично не була обмежена заходом, що проходив, за винятком однієї вулиці, якою, власне, рухався Хресний хід. І то, її остаточно перекрили для транспорту тільки за 2-3 години до початку ходи.

Щодо питань постачання, – тут теж усе було підготовлено максимально добре. Варто зазначити, що учасники Хресного ходу були заздалегідь попереджені про необхідність мати при собі питну воду. Однак навіть якщо хтось не запасся питтям, на маршруті транспортування води було більш ніж достатньо. Пляшки безкоштовно роздавали як в Києво-Печерській Лаврі, так і на Володимирській гірці. Що стосується питної води, наданої паломникам правоохоронцями (про що повідомляли в ЗМІ), – такий пункт за маршрутом Хресного ходу дійсно був.

Взагалі варто відзначити забезпечення заходу з боку правоохоронних органів, адже цього разу все відбувалось, як в інструкції. У кожному з автобусів, які їхали до Києва з регіонів, був присутній поліцейський, який супроводжував паломників з пункту «А» в пункт «Б» і назад. У столиці весь маршрут прямування Хресного ходу так само контролювався правоохоронцями. До їхньої честі – за весь час заходу не було зафіксовано жодного випадку провокації з боку праворадикалів та інших деструктивних сил, як це бувало раніше. Аналогічно відпрацювали медики та МНС.

Що стосується їжі, – в Києво-Печерській Лаврі роздавали всім бажаючим мінімальний сухпайок. Тобто, хто відчував голод, міг з цим спокійно і безкоштовно впоратися, хоча регіональних організаторів заздалегідь попереджали і про це. До речі, для бажаючих залишитися на другий день святкування, була організована вечеря і повноцінний нічліг. Людей розміщували як в Лаврі, так і по столичних парафіях.

Враховуючи вельми непогано продуману організацію та логістику, можна сказати, що ці фактори однозначно вплинули на той успіх, котрого Українська Православна Церква змогла досягти цьогоріч, адже  кількість паломників, які приїхали до Києва на 27-28 липня, становила більше 350 тисяч чоловік. Це число дорівнює населенню одного з обласних центрів України, а сам результат перевищив показники попереднього Хресного ходу, який проходив в 2019 році. Продовжуючи аналогію, можна сказати, що в цей раз до заходу додався середньостатистичний районний центр чисельністю населення в 50 тисяч.

Окремо варто зазначити, що участь в урочистостях, приурочених до 1033-ї річниці Хрещення Русі, взяли офіційні делегації Антіохійської, Чеських земель і Словаччини і Сербської Церков. Окремо були присутні віруючі від Грузинської Церкви. Крім того, на адресу Предстоятеля УПЦ прийшло безліч вітальних листів від глав Помісних Церков. Цей факт свідчить про те, що спроба ізоляції УПЦ в світовому Православ’ї, яку Константинопольський патріархат інспірував через ПЦУ і свій вплив на інші Церкви, повністю провалилася.

Реакція влади та політиків

Перше, на що варто звернути увагу, – реакція президента України Володимира Зеленського. На жаль, риторика глави держави була схожа з тією, яку ми почули від нього після молитовного стояння під Верховною Радою та Офісом президента 15 червня. Тоді, нагадаємо, понад 20 тисяч віруючих УПЦ зібралися, щоб відстояти законні права своєї Церкви, найважливіше серед яких – називатися саме Українською Православною Церквою. Цю акцію на підтримку канонічної Церкви, Зеленський зневажливо назвав «бабусями в кепочках», абсолютно безпідставно зв’язавши її з опозиційною політичною партією.

Цього разу президент України розкритикував організаторів Хресного ходу за те, що паломники нібито були позбавлені навіть води, а карантинні заходи взагалі не дотримувалися. Так само, Володимир Зеленський повторив офіційну поліцейську статистику кількості учасників заходу, назвавши цифру в 55 тисяч, хоча людей очевидно було набагато більше. Що стосується питної води – це президентське вкидання було відразу ж спростоване оргкомітетом Хресного ходу. А ось «карантинні заходи» вимагають окремого розбору.

Проблема Зеленського в тому, що, по-перше, на початку літа вся Україна була переведена в так звану зелену зону, яка передбачає можливість проведення масових заходів з ослабленням карантинних заходів. По-друге, літо 2021 року в Україні супроводжується просто небувалим сплеском різних концертів і світських раутів, участь в яких бере величезна кількість людей, звісно – без масок.

Яскравим прикладом може послужити концерт одного з популярних музичних виконавців (Макс Корж), що пройшов в Одесі 24 липня. За даними організаторів, послухати співака прийшли близько 45 тисяч осіб. Масковий режим гостями концерту звичайно ж не дотримувався, а дотримуватися дистанції в таких умовах було б просто неможливо. Втім, в мережі гуляє безліч красномовних відео на цю тему.

Таким чином, у президента України вже не вперше спостерігається вибірковий підхід щодо УПЦ. Як слушно зазначив один політичний оглядач – якби це був не Хресний хід, а смолоскипна хода на честь дня народження Степана Бандери, реакція Зеленського була б зовсім іншою. Поверхневу реакцію президента на питання державно-церковних відносин можна було б оцінити позитивно, якби вона була рівновіддаленою. Але, на жаль, ми не можемо похвалитися тим, що глава держави реагував на заходи УПЦ так само, як, наприклад, на масові зібрання в ПЦУ або УГКЦ, що мали місце десять днів до цього в Маняві і Зарваниці. Створюється чітке враження, що Зеленський терпить канонічну Церкву, знехотя з Нею рахується, а час від часу відпускає на Її адресу їдкі коментарі, щоб, як йому здається, не перестати подобатися певній групі населення, на яку він робить ставку у своїй політичній діяльності.

Не приховували свого ставлення до того, що відбувалося, й представники партії екс-президента України Петра Порошенка. Екс-радник колишнього президента України Петра Порошенка та один з його близьких соратників Юрій Бірюков назвав Хресний хід Української православної церкви на честь Дня Хрещення Русі “шабашем з бубонцями” і розповів про бажання влаштувати «різанину бензопилкою». Про це Бірюков написав на своїй сторінці в Facebook. Ще один – Борис Кушнірук, який є частим гостем на каналі екс-президента Петра Порошенка «Прямий» і навіть брав участь в 2019 році в його праймеріз, запропонував роздавати учасникам хресного ходу в Києві полоній і «Новачок».

Стриманішими на тему Хресного ходу виявилися політичні експерти. Багато з них погодилися з тим, що саме по собі захід мав вражаючі масштаби, а окремі взагалі почали заявляти крамольні, як для того середовища, речі. Наприклад, професор політології Національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань висловив думку, що за 2,5 року з моменту отримання Томосу в 2019 році розбрат в православ’ї нікуди не зник. Більш того, не приховуючи свого негативного ставлення до УПЦ, політолог дійшов висновку, що «частина віруючих все одно буде ставитися до Московського патріархату. Ми повинні ставитися до цього спокійно і підтримувати з ними нормальний діалог і нормальне спілкування».

Реакція ПЦУ та сателітів у Православному світі

У ПЦУ вирішили за краще на Хресний хід УПЦ не реагувати взагалі. Розуміючи, що у них нічого протиставити тому заходу, який організувала канонічна Церква, схизматики послалися на пандемію. Насправді ж ситуація вельми недвозначно продемонструвала всю неспроможність тієї фейковий соціології, якій були переповнені ЗМІ декількома тижнями раніше. Замовні соціологічні служби судорожно намагалися довести, що ПЦУ та Думенка підтримує чи не більше половини населення України. У своїх дослідженнях вони вже дійшли до того, що половина віруючих УПЦ з радістю очікує візиту патріарха Варфоломія в Україну. І ось відбувається Хресний хід, який за один день змітає все інформаційні вкидання, показуючи до якої саме конфесії відносить себе український народ найбільше.

Фактично, всі спроби ПЦУ здаватися більшими і потужнішіми, були перекреслені одним днем. Цікаво, що 28 липня у ПЦУ випала нагода показати реальну кількість своїх прихильників, під час проведення їх акції на Володимирській гірці. Однак у схизматиків вийшло вивести на вулиці тільки близько 8 тисяч осіб. Цим же, до речі, вони вистрілили собі в ногу, оскільки, якщо вже до цього вони послалися на пандемію, потрібно було дотримуватися такої зручної версії до самого кінця. А вийшло, що їхній захід на Володимирській гірці так само було по-своєму численним. Адже 8 тисяч осіб, зібрані в одному місці, – це потенційно небезпечний, з точки зору поширення інфекцій, колектив. Більш того, як можна бачити по фото на сайті ПЦУ, більшість учасників їх акції так само були без масок, але на цей раз президент Зеленський не відреагував.

Куди цікавішою стала реакція на Хресний хід УПЦ представників Константинопольського патріархату. На Фанарі як ніби щось прорвало, і від греків посипалися образи і погрози. Так, наприклад, митрополит Деркійскій Апостол (Даніілідіс) у відповідь на звернення ченців УПЦ грубо порадив канонічної Церкви в Україні «закрити рот» і «прибрати руки» від патріарха Варфоломія – «наступника тих, хто дав… вам благодать», а також «приніс культуру». Крім того, одне з профанарських видань повідомило про те, що нібито Патріарх Ілія, незважаючи на отримання запрошення від імені Блаженнішого митрополита Онуфрія, відмовився відправляти представника Грузинської Церкви на святкування Дня Хрещення Русі в Києві.

Думається, що греків буде на вгамувати ще тиждень-два. Проте, така реакція фанаріотів вельми показова і свідчить про те, що Хресна хода УПЦ дуже боляче б’є по їхніх спробах довести іншим Помісним Церквам, що ПЦУ відбулася як рівна останнім одиниця. Природно, дуже складно буде переконати представників Помісних Церков в тому, що греки терплять одну за одною поразки на українському напрямку. Можна було скільки завгодно розповідати про те, що вони подолати розкол в Україні, але очі не обдуриш, і кожен, хто їх має, зміг переконатися, що інформація Фанару далека від істини.

Реакція Помісних Православних Церков

Як ми вже писали вище – грекам не вдалося реалізувати план з ізоляції Української Православної Церкви в світі. Розсудливі представники Помісних Церков по достоїнству оцінили торжества в Києві. Більш того – участь у заходах трьох офіційних делегацій Антіохійської, Чеських земель і Словаччини і Сербської Церков свідчить про те, що пріоритети розставлені саме на користь УПЦ. І навіть присутність на святкуваннях ПЦУ високопоставлених представників Фанару і делегацій Кіпрської і Олександрійської Церков їх не збентежили. Що цікаво – в той час, як архієпископ КПЦ Хризостом надіслав привітання на адресу глави ПЦУ, представник цієї ж Церкви митрополит Лімассольський Афанасій досить приємно висловлювався про УПЦ, нещадно критикуючи Томос та інші авантюри Фанару.

В цілому,  створюється стійке враження, що Всеукраїнський Хресний хід, організований УПЦ, на багатьох в православному світі подіє надихаюче. Особливо це стосується тих Церков, глави яких піддали серйозним обмеженням права своїх віруючих, мотивуючи це пандемією. Більш того, якщо чисто гіпотетично припустити, що найближчим часом відбудеться «Амман-2», то учасники зустрічі були б куди більш сміливіше у висловлюваннях і оцінках, особливо на адресу Константинополя. Було б непогано скористатися цим моментом, поки ще свіжі в пам’яті спогади про київські торжества.

Сергій Назарчук

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up