«Домовленості з Константинополем були озвучені у вузькому колі до 2000 року», – колишній ієрарх УАПЦ

«Єпископ» ПЦУ в Херсонській області Борис Харко (колишній ієрарх УАПЦ) в інтерв`ю «Релігійній правді» розповів, що відхід «архієпископа» Ігоря Ісіченка до УГКЦ у 2015 році був ударом по його структурі, через який керівництво УАПЦ мусило зміцнювати свої позиції на Сході України. «Монахом я став у 2015 році. Я був головою Львівського братства і погодився», – пояснив Борис Харко.

«Не знаю до кінця, чому так вчинив владика Ігор. Ми його завжди підтримували, я ж очолював Львівське братство з 2013 до 2015 роки. Був в управі братства з 2002 року, ми організовували його візити на Львівщину. Ми виступали на засадах дотримання статуту церкви. Бо покійний очільник УАПЦ Мефодій так і не скликав жодного помісного собору. А їх треба було скликати кожні три роки», – розповідає колишній представник УАПЦ.

Також, з його слів, в УАПЦ «завжди посилалися на авторитет Константинополя, і владика Ігор теж завжди підкреслював авторитет Константинополя». До того ж ранні домовленості з Фанаром, як каже Борис Харко, «були озвучені у вузькому колі до 2000 року».

«Ми писали вітання на Фанар як Львівське братство, і отримували вітання від Патріарха Варфоломія. Ми хоч і були “розкольники”, але отримували вітання. А мій попередник голова братства Роман Максимович зустрічався із Патріархом Варфоломієм у 1998 році. І заповіт Патріарха Димитрія щодо необрання наступником патріарха був зумовлений домовленостями з Константинополем. І в нас була спільна поїздка до Константинополя з УПЦ КП, і там теж озвучили тему: жоден очільник церков, що в ізоляції, не може претендувати на трон предстоятеля. Це було озвучено у вузькому колі автокефалів до 2000 року», – розповів Борис Харко.

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up