Бджоли проти меду: Фанар проти націоналізму

Деякі наші колеги вже проаналізували виступ ієрарха Константинопольського патріархату архієпископа Елпідофора, в якому він звинуватив Руську Православну Церкву в «релігійному націоналізмі».

Що стосується питання націоналізму в Церкві, ми до нього ще повернемося. А поки що окрему увагу приділимо тези про те, що «Вселенський патріархат» «юридично і канонічно» заснував Помісну Православну Церкву в Україні, а РПЦ попри це продовжує «зберігати своє власне утворення» як інструмент політичного впливу.

Канонічна і юридична безграмотність, а також абсурдність, цієї тези очевидна.

УПЦ не є якимось «утворенням», привнесеним ззовні. Це Церква, яка зберігає безпосереднє спадкоємство щодо всіх церковних структур, котрі існували на території України, аж до древньої Київської митрополії. Відповідно, в Україні не може існувати будь-яка інша канонічна структура, створена «в обхід» або паралельно УПЦ. Навіть якщо Фанар вважає, нібито він мав право скасувати приєднання Київської митрополії 17 століття до Московського патріархату – саме УПЦ і є цією «Київською митрополією». І відповідно – єдиним канонічним базисом, на якому можливо «установа» будь-якої помісної церковної структури в Україні. Чи це автономія, чи автокефалія.

Нагадаємо також і про те, що український єпископат обирається всередині України, а не призначається з Росії. Більш того, більшість єпископів УПЦ – вихідці із Західної України, якщо нам не зраджує пам’ять.

У цьому контексті, твердження Елпідофора є повною нісенітницею і містять грубе логічне протиріччя.

Так звана «ПЦУ» була заснована на основі двох розкольницьких утворень, які на початку 90-х збудували паралельну ієрархію до століттями існуючої на території України Церкви. Тому саме «ПЦУ» є «новотвором». Це факт, який Елпідофор замовчує і замість цього намагається створити якусь альтернативну реальність, в якій розкол (або навіть самочинне збіговисько) раптом виявляється «Помісною Церквою», а канонічна Церква і український єпископат – підлягають вигнанню і скасуванню.

Нарешті, не менш абсурдним виглядає загальний посил Елпідофора – про релігійне націоналізмі і причетності до нього УПЦ (без будь-яких доказів) на тлі очевидної націоналістичної природи «ПЦУ».

Саме «ПЦУ» можна назвати самим огидним прикладом проникнення релігійного націоналізму в Церква. Тут навіть доводити нічого не потрібно, настільки кричущими і масовими є націоналістичні й етнофілетичні ухилення у створеній Фанаром структурі.

Тому, коли ієрархи Фанару (особливо греки) намагаються представити себе борцями з етнофілетизм і релігійним націоналізмом – виглядає це просто смішно.

Правблог

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up