Підсумки тижня від Raskolam.net

Чалий: На зустрічі з Байденом Путін добиватиметься карт-бланшу для РПЦ, щоб вбивати українців

Підтверджується висловлена нами у попередньому дайджесті думка про те, що церковне питання на можливих майбутніх переговорах Зеленського та Путіна відіграватиме роль розмінної монети. Український політичний істеблішмент регулярно обговорює цю тему саме в контексті зацікавленості президента РФ в захисті прав віруючих УПЦ. Отже, можна припустити, що в Офісі президента України впевнені в тому, що зустріч Байдена з Путіним виявиться для них серйозним ударом. Очевидно, є побоювання, що резидент США обміняє значну частину своїх українських інтересів на якісь поступки з боку Росії. Як наслідок – Україна опиниться в орбіті впливу РФ, а значить – має сенс домовлятися. Спокій УПЦ – предмет для торгу.

Керуючий справами УПЦ зустрівся з Патріархом Грузинським Ілією II

Не вщухають пристрасті навколо Грузинської Церкви. Після відверто лобістської вилазки (на користь ПЦУ, звичайно ж) прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Грузії, зустріч з Предстоятелем ГПЦ провів керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич). До кінця не відомо, яка зі сторін запропонувала побачитися представникам двох Церков в Тбілісі, але можна припустити, що грузинська сторона перейшла до поглибленого вивчення питання. Якщо це так, тоді очевидно, що ініціатива виходила саме від них.

Чи можемо ми після цього зробити висновок, що в ГПЦ висловлять своє категоричне неприйняття відносно ПЦУ? Навряд. Наскільки нам відомо, в самій Грузинській Церкві вельми неоднозначне ставлення до українського церковного питання. Якщо ж врахувати політичну парадигму, в якій Грузія і Україна рухаються спільно, то швидше за все з проханням визнання ПЦУ Шмигаль звертався не тільки до Патріарха Іллі ІІ, а й до уряду країни. Відповідно – формування ставлення ГПЦ до ПЦУ тільки набирає обертів.

Паралельно, для посилення позицій ПЦУ в цьому питанні, 11 червня Предстоятеля Грузинської Церкви відвідав виконуючий обов’язки помічника держсекретаря США у справах Європи і Євразії Філіп Рікер. Отже – тиск на ГПЦ продовжує зростати. Час покаже, як будуть розвиватися події надалі.

Дедюхина відсторонили від служіння на два місяці

Відсторонення одіозного служителя ПЦУ Олександра Дедюхіна було довгоочікуваним, але цілком закономірним. Взагалі, є дивом, як цій людині вдавалось носити будь-який офіційний статус такий тривалий час. Абсолютно обсценна лексика, укупі з політиканством і напівпритомною поведінкою – на жаль, не нові для представників ПЦУ. Таких, як Дедюхін, в цій конфесії більш ніж достатньо, а він зміг упіймати додаткову “хвилю”, коли зустрівся з главою Константинопольського патріархату і отримав від нього в подарунок наперсний хрест. За вступом у партію Порошенко справи в нього пішли в гору з новою силою, але справа навіть не в цьому. Часто у духовенства УПЦ питають – “а чому ви не хочете об’єднатися?”. Відповідь звучить простий – “З ким? З такими ось Дедюхіними?”.

Глава Фанара прийняв Михайла Зінкевича

Новина про зустріч відомого діяча ПЦУ Михаїла Зінкевича з патріархом Варфоломієм залишилася несправедливо непоміченою на цьому тижні. Є кілька моментів, на які мало хто звернув увагу. Перший – візит носив неофіційний характер. Все вказує на те, що Зінкевич “перехопив” Варфоломія, дізнавшись про його місце знаходження. Це так само свідчить про те, що у Зінкевича на Фанарі з’явилися свої лобісти. Навряд чи йому вдалося б самостійно переступити через офіційну процедуру і зустрітися з Архондонісом.

Другий – Зінкевича прийняли! І цей факт є чи не основним у цій ситуації. Про що це каже? Про зацікавленість у його персоні на Фанарі. Це особливо важливо у розрізі того, що греки чудово знають, що між Зінкевичем і Думенком наявні серйозні протиріччя, а сам «митрополит» Луцький і Волинський навіть не приховує свого бажання посісти крісло глави ПЦУ.

Колеги з тг-каналу «Правблог» зробили правильний висновок із цього. Факт цієї зустрічі дійсно схожий на сигнал Епіфанію. І це ще більше проявляється на тлі недавніх урочистостей на Фанарі на честь дня тезоіменитства патріарха Варфоломія, на яких глава “ПЦУ” не був присутній особисто. Цілком можливо, що греки дійсно розглядають Зінкевича, як резервний варіант, тим самим ще і не даючи йому розвивати тему відновлення “Київського патріархату”.

І останнє, так би мовити, – вишенька на торті, – Зінкевич співслужив ієрарху Фанару в митрополичому храмі острова Імброс. Погодьтеся, цієї честі в ПЦУ удостоюються небагато. Зазвичай, більшість з них просто стоїть осторонь під час богослужінь.

Ткаченко про перейменування УПЦ: Будь-які «драматичні рухи» в цьому питанні можуть збурити суспільство

Ця новина прямо перегукується з першою в списку нашого дайджесту за цей тиждень. Влада посилає імпульси в бік зацікавлених сил. Не секрет, що питання про перейменування УПЦ є одним з основних для канонічної Церкви. Тим самим воно перетворюється з просто юридичного аспекту в цілий ряд механізмів політичного впливу. По-перше, український політикум не хоче втрачати вплив на УПЦ, сформований на основі м’якого тиску і, як наслідок, відносної лояльності. По-друге, повертаючись до теми про можливу зустріч Путіна і Зеленського в цьому році, останній може продемонструвати таким чином якусь стриманість щодо УПЦ, мовляв, “хотіли б – вже б давно перейменували”. Це ж стосується і питання про передачу Лавр і загальмованого процесу “переходів” з УПЦ в ПЦУ. В цілому ж, змушені констатувати, що відносини Церкви і держави в Україні залишаються досить непростими.

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up