Професор богослов’я звинуватив греко-католиків в недружньої риториці щодо ПЦУ

У Києві уніати говорять про екуменізм, а коли приїжджають на Західну Україну – про підпорядкування Папі Римському. Професор кафедри і богослов’я НПУ ім. Драгоманова Юрій Чорноморець, відомий своїми переходами з однієї конфесії в іншу, звинуватив греко-католиків в «роздвоєності» і «недружньої риториці» щодо православних.

Приводом послужило недавнє відлучення від греко-католицької церкви одного з кліриків УГКЦ Івана Гарата за відхід у «схизму» (тобто розкол). А саме – в «Київський патріархат», куди Гарат перейшов 9 років тому. А коли захотів повернутися назад в УГКЦ, на нього чекав неприємний «сюрприз» у вигляді найжорсткішого церковного покарання.

Ми вже писали про те, що таке рішення відображає справжнє ставлення уніатів як до православних розкольників, так і до православних в загальному. Якщо говорити конкретно, вони як вважали православних «схизматиками», так і продовжують вважати. Просто ретельно це приховують і маскують фальшивої екуменічної риторикою.

Схоже, окремі представники/симпатики «ПЦУ» – в даному випадку Чорноморець – починають прозрівати щодо характеру «екуменічної» стратегії греко-католиків відносно православних. І звертати увагу на нестиковки між очікуваннями і реальністю:

«Я розумію, що все це йде не від самої курії УГКЦ. Це йде з Риму. З іншого боку, ми повинні бути відкритими до православних, все дуже добре, але тоді відразу повинні бути позначені чіткі межі, заявлено чітко, що адміністративно, юридично співпричастя з Петровим престолом є абсолютним, воно не може розмиватися. Тобто фактично приховано йде така пропозиція: давайте повернемося все до Риму».

Незважаючи на це, вони продовжують плекати ілюзії щодо того, що греко-католики можуть поміняти свою позицію і відмовитися від католицького вчення про Церкву з його папізмом.

При цьому у Чорноморця простежується явне протиріччя і плутанина. З одного боку, він дорікає Рим в негативному впливі на УГКЦ, з іншого боку дорікає УГКЦ в тому, що вони недостатньо використовують «потенціал відкритості…, який демонструє католицизм на всесвітньому рівні».

Насправді, і Рим, і УГКЦ мають одну і ту ж стратегію – заманити православних в односторонню унію, не змінюючи при цьому своє вчення про співпричастя з Римським престолом як обов’язкової умови входження в Церкву.

Даремно Чорноморець, на наш погляд, сподівається на Фанаро-Ватиканський діалог, який нібито повинен привести католиків і православних до якогось спільного знаменника. Для католиків таким знаменником завжди буде папство і підпорядкування владі папи римського. Завдання Фанару полягає лише в тому, щоб згладити це підпорядкування і сформулювати унію таким чином, щоб не викликати пряме відторгнення у православних. До того ж, Фанар не питатиме у «ПЦУ» її думки. Якщо він вирішить відновити євхаристійне спілкування з Римом, то «ПЦУ» повинна буде піти за ним у цьому питанні.

Правблог

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up