Священник Мукачівської греко-католицької єпархії Василь Мандзюк виступив за об’єднання її з УГКЦ. Він впевнений, що ті люди, що підтримують ідею окремішності Мукачівської греко-католицької єпархії, «роблять це не просто так», повідомляє РІСУ.

«От у Сполучених Штатах, як часто наводять приклад ці наші «окремішники», поряд із українською Церквою, УГКЦ, є ще й русинська Церква. Але цікаво те, що вона себе русинською не називає… Вона називається американською Церквою візантійського обряду. І в обох цих Церков юрисдикція поширюється на всі американські штати. Громади УГКЦ є в Угорщині, Італії, в Словаччині, але в Закарпатті жодної громади УГКЦ нема… Хоча за переписом населення 2001 року 81% людей визнали себе українцями. Ну це комедія виходить!.. Згідно з нашими законами, кожна людина може належати до тієї конфесії, до якої хоче, а на Закарпатті не має права…», – сказав клірик МГКЄ.

Він додав, що неможливо заснувати громаду УГКЦ на Закарпатті.

«Ну спробуйте заснувати тут громаду УГКЦ – не можна, тому що тут немає юрисдикції УГКЦ, так, ніби ми інша країна… Просто можна подати в суд на державу, бо вона мала забезпечити людям право свободи віросповідання і виграти суд. Бо держава має бути гарантом ваших прав, тому тут маємо ще й законодавчий колапс. Просто з цим усім ніхто серйозно не розбирався, тому так воно тягнеться довго».

«Ці прихильники sui juris (свого права – лат.), хоча як такого sui juris-а нема — вони казали, що в них є Статут єпархії свого права, але його нема, бо інакше його би вже давно опублікували. Є Статут десь із 1994 року – тимчасовий статус кво. Тоді, коли почалися рухи за об’єднання і були протести наших єпископів Семедія і Головача, які написали, що тут буде кровопролиття, що тут не живуть українці. Навіть зробили фальшиві підписи священників, мій підпис там є, хоча я то і близько не підписував! І тоді Рим тимчасово залишив ситуацію в такому підвішеному стані», – говорить священник МГКЄ.

За його словами таке тимчасове підпорядкування не може тривати вічно, тому Ватикан припинить цей тимчасовий стан і постановить, що для однієї держави має бути одна Церква одного обряду, «бо ж така політика Ватикану до всіх держав».