Після недавньої зустрічі керівника Офісу Президента України з емісаром Константинопольського патріарха, за підсумками якої прозвучала фраза про готовність української влади забезпечити візит глави Фанару на найвищому рівні, Верховний суд поставив крапку в питанні правомірності ліквідації “УПЦ КП”.
Це рішення виглядає цілком очікуваним (на тлі встановлення протягом останніх місяців тісного контакту між Києвом і фанаріотами).
Фактично українська сторона підіграла грекам у врегулюванні проблеми Філарета. Тепер у Константинополя, зокрема, з’являться додаткові аргументи для відбиття атак, пов’язаних із звинуваченнями Фанару в поглибленні церковного розколу в Україні. Після згаданого рішення суду “стамбульці” зможуть стверджувати, що нова структура Денисенко не тільки має маргінальний характер, але і не функціонує як юридична особа. А значить “УПЦ КП” – це “фантом як з юридичної, так і канонічної точок зору”.
Якщо ж абстрагуватися від можливих “інтересів” греків в даній ситуації і зосередити увагу виключно на “Київському патріархаті”, то варто визнати, що його перспективи досить похмурі. Швидше за все, зі смертю Філарета він, як більш-менш структурована організація, зникне. І, в принципі, це логічно, оскільки такі проекти можуть виживати і розвиватися багато в чому тільки за потужної підтримки влади.
Єдиний шанс “УПЦ КП” на подальше життя – це перехід в його юрисдикцію якогось потужного “ієрарха” “ПЦУ”, здатного до смерті Філарета взяти всі необхідні процеси під контроль і стати потім наступником Денисенка. Наприклад, таку роль був би здатний зіграти Михаїл Зінкевич.
Однак, як ми бачимо, Фанар це розуміє. І намагається нівелювати можливість реалізації подібного сценарію.