Після заяв ієрарха Константинопольського ієрарха – митрополита Італії і екзарха Південної Європи Полікарпа (Ставропулос) – про те, що об’єднання православних і католиків близьке до завершення, а папа римський для нього «любимий батько» і «патріарх», можна прямо стверджувати, що фанаріоти більше не є православними християнами.
За великим рахунком, Константинопольський патріархат перетворився в уніатську церкву, а її єпископи – в греко-католиків, які вже зараз визнають першість влади папи римського. (Відзначимо, що фанаріоти ніде не говорили, нібито католики відмовляться від вчення про першість римського понтифіка. У свою чергу, можна згадати недавні заяви кардинала Курта Коха про те, що православні повинні засвоїти «правові елементи» першості. Тобто це буде не просто першість честі, але саме першість влади).
Це дуже тривожний сигнал, який вимагає публічної і якнайшвидшої оцінки з боку Помісних Православних Церков. Тому що під загрозою опинилося саме існування Православної Церкви (поправка – звичайно ж Православна Церква не може зникнути повністю, але Фанар може повести за собою значну кількість Помісних Церков).
Перспектива унії з католицькою церквою, яку просуває Константинопольський патріархат – це перспектива знищення/спотворення (серед частини Помісних Церков) православної ідентичності, яка заснована на принципі соборності. У цьому контексті, претензії патріарха Варфоломія на першість влади в православному світі є всього лише проміжним елементом на шляху до цієї унії.
Тому потрібно дивитися не тільки на окремі дії глави Фанару, але і на його кінцеву мету, яка представляє куди більшу загрозу, ніж навіть спроби привласнити собі особливі права і привілеї в православному світі.
