Кілька слів у свято слов’янських просвітників

У наш час інколи намагаються представити справу так, ніби продовженням місії святих Кирила і Мефодія став би переклад богослужіння на російську мову. Тоді як це в корені суперечить самій ідеї слов’янських просвітителів. Чому?

По-перше, Кирило і Мефодій свідомо створювали нову, «штучну», книжкову, літературну мову. У цьому її корінна відмінність від сучасної російської мови, яка живе і розвивається багато століть.

По-друге, нова мова створювався святими братами спеціально для богослужбових цілей і духовної літератури. Це мова строго певного призначення, сакральна мова. Церковнослов’янською (чи старослов’янською) ніколи не говорили в побуті. Більш того, її використання в розмові вважалося ненормативним, блюзнірським – про це свідчать стародавні покутники.

Так, церковнослов’янська була створена на базі живих діалектів, але застосовувалася тільки в строго певній сфері. І цим він відрізняється і від давньогрецького, і від латині, тим більше – від російської літературної мови, яка використовується в самих різних сферах.

По-третє, церковнослов’янська в IX-X-XI століттях не була зрозуміліше «простій людині», ніж зараз. Адже, з одного боку, вона був створений на основі південнослов’янського, тобто болгарського, а не російського, ізводу. З іншого – в ній з’явилося безліч нових термінів і виразів, яких просто не існувало у древніх слов’ян: наприклад, «благодать», «Святий Дух», «літургія», «апостол» тощо.

Якимсь з цих понять були знайдені або привласнені відповідності в слов’янській мові, а якісь були взяті прямо з грецького, без перекладу. Багато слова створювалися калькуванням: наприклад, «благо-словення» – з грецької «еу-логія». Повинно було пройти чимало часу і слід було витратити чимало сил, щоб люди усвідомили ці нові слова і терміни.

Так що справжнім продовженням місії святих Кирила і Мефодія було б освоєння багатства і глибини церковнослов’янської, вживання в її стихію і проникнення її духом.

Чому переклад богослужіння на російську мову некоректно вважати продовженням справи святих рівноапостольних Кирила і Мефодія?

Додам від себе кілька слів. Завдання солунських братів не було суто перекладацьким – вони створювали не новий переклад, а нову мову, нові смисли, тим самим закладаючи основи нової східнослов’янської православної цивілізації. Не всі і не відразу зрозуміли і оцінили їх праці.

Як влучно зазначив Архієпископ Албанський Анастасій, за людськими мірками місія свв. братів в Моравії і Паннонії зазнала краху, але кинуте ними насіння, що було не сприйняте західними слов’янами, проросло на грунті східного слов’янства.

Телеграм

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

Scroll Up