Нещодавно екс-президент України Петро Порошенко зробив солідне пожертвування на користь УГКЦ, профінансувавши будівництво католицького колегіуму у Львові в розмірі 100 тисяч доларів.
Така увага Порошенка до греко-католицької церкви не є чимось дивним. Можна сказати, що це подяка за електоральну підтримку галичан (серед яких домінують уніати) під час минулих президентських виборів, коли Львівська область (єдина по Україні) віддала за нього більшість голосів. Та й інші області Галичини віддали за нього майже по 50%.
Таким чином, це не стільки інвестиція в освіту, як заявив сам Петро Олексійович, скільки вкладення в довгострокову електоральну підтримку своєї політичної сили на Західній Україні.
Крім загального піар-ефекту, такий крок може обіцяти лояльність випускників УКУ, які в майбутньому можуть опинитися в верхніх ешелонах влади. Сам же Порошенко натякнув на це, заявивши, що УКУ, на його думку, дає якісну освіту «в управлінні державними і суспільними процесами» в Україні.
Крім цього, він напевно розраховує на канали зв’язку з американським істеблішментом, які перебувають у розпорядженні уніатів.
Цікаво, що Порошенко – не єдиний олігарх, який фінансує УКУ (Український католицький університет). Наприклад, найбільшим жертводавцем в будівництво студентського містечка цього навчального закладу був Дмитро Фірташ.
Така щедрість може стати предметом заздрості ще одного реципієнта шоколадного магната – «ПЦУ». Глава котрої – Епіфаній Думенко – недавно заявив, що олігархи його структурі нібито не допомагають. Цілком можливо, що це завуальована скарга на інтерес з боку Порошенка до власного дітища, який слабшає.
Однак, Петро Олексійович насамперед бізнесмен, який напевно прораховує всі потенційні вигоди своїх інвестицій. Можливо «ПЦУ» для нього вже не настільки привабливий об’єкт для вкладень, як раніше. В цілому, це підкреслює той факт, що в стосунках Порошенко і релігійних організацій немає якоїсь щирої любові і релігійної складової. Тільки бізнес і прагнення до влади. Ніякого Бога, віри чи моралі.