Як інакше можна сприймати те, що відома прихильниця «ПЦУ» Тетяна Деркач наводить «болгарський сценарій» подолання внутрішнього розколу в якості аналога того, що зробив патріарх Варфоломій в Україні. І на підставі цього аргументу заперечує правоту владики Сильвестра (Стойчева) щодо «безпрецедентності» порушень канонів патріархом Варфоломієм в Україні.
Більш абсурдний аргумент складно вигадати.
По-перше, в Болгарії розкольницьке духовенство принесло покаяння і повернулося в лоно канонічної Болгарської Церкви. Ситуація в Україні була б ідентичною, якби розкольники покаялися б і повернулися в лоно Української Православної Церкви. Але цього не сталося.
По-друге, в Болгарії розкольницьке угруповання митрополита Пимена, який проголосив себе альтернативним патріархом, не узаконили і не визнали його Помісною Церквою Болгарії, а просто ліквідували. Де ж тут аналогія з Україною?
По-третє, в Болгарії був проведений Всеправославний собор, за участю представників 13 автокефальних церков. Так, головував патріарх Варфоломій, але все ж він не вирішував питання одноосібно (або на рівні тільки Синоду Константинопольської Церкви) і без згоди самої Болгарської Церкви. Тому його дії не можна назвати «втручанням» у сенсі одностороннього і волюнтаристського втручання.
Якби патріарх Варфоломій запропонував вирішити українське церковне питання в тому ж ключі, що і в Болгарії, то звичайно же, жодна Помісна Церква не заперечувала б проти цього. Але він цього не зробив.
У чому ж владика Сильвестр тоді неправий?
Деркач міркує в дусі – якщо патріарх Варфоломій взяв участь у вирішенні болгарської схизми, значить це якось спростовує слова ректора КДА, оскільки в Україні патріарх Варфоломій теж «взяв участь». Але він сказав наступне, цитуємо: «дії, які вчинив Константинопольський Патріарх щодо України – це безпрецедентний приклад порушення канонічних норм».
Незрозуміло, що тут можна спростовувати? Стверджувати, що такі прецеденти порушення канонічних норм вже були? Якщо так, тоді прихильники «ПЦУ» змушені будуть погодитися з тим, що Фанар порушував канони. І тоді до аргументації владики Сильвестра просто додасться ще один аргумент. Яка різниця скільки прецедентів було – один або два, або три. Головне, що це було грубе порушення канонів.
Якщо ж вони намагаються довести, що патріарх Варфоломій вже так робив і Помісні Церкви не заперечували – то це нахабна брехня. І ми вже пояснили чому.
Тому або у Деркач проблеми з логічним мисленням, або з совістю і інтелектуальною чесністю. А швидше за все – і з тим, і з іншим.
Впевнені, навіть сам о. Кирило (Говорун), який опонує ректору КДА, не наважиться озвучувати приклад Болгарії на користь своїх тез, тому що це буде навіть не софістикою, а повної клінікою.