Попри зусилля Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ і офіційне завдання чиновникам від глави Кабміну вжити заходів щодо розміщення ДЕСС на Прорізній, 15, це питання досі не розв’язане.
Як ми дізналися, у дорученні Дениса Шмигаля від 22.08.2020 р. за результатами зустрічі з ВРЦіРО, яка відбулася ще 20 серпня минулого року, йшлося про те, щоб вжити заходів щодо розміщення Державної служби з етнополітики та свободи совісті на умовах оренди на п’ятому поверсі будинку по вул. Прорізній, 15, у м. Києві, згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України 12 червня 2019 р. № 503 “Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті”.
Річ у тому, що хоча п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» від 12 червня 2019 р. № 503 передбачає розміщення Держслужби на умовах оренди на п’ятому поверсі будинку за вул. Прорізною, 15, у м. Києві, і ДЕСС подала всі необхідні документу до Фонду держмайна… вже до листопада 2020 було визнано, що виконати цей пункт неможливо через відсутність згоди балансоутримувача (Нацагентства з питань держслужби), який заявляє про власні потреби у використанні зазначених приміщень.
На прохання очільниці Держетнополітики Олени Богдан до ВРЦіРО, у вересні 2020 року УГКЦ направляла окремого листа до прем’єр-міністра Шмигаля на підтримку збереження приміщень колишнього Департаменту релігій і національностей у користуванні центрального органу у справах релігій. І це був досить зрозумілий крок: всім було треба, щоб цей орган працював, однак підготовка спільного звернення від ВРЦіРО могла затягнутися, зокрема через інспіровані колишнім директором Депрелігій Юрашем певні побоювання і недовіру до Богдан з боку ПЦУ, предстоятель якої головував тоді у ВРЦіРО. Крім того, незалежна “заступницька активність” з боку УГКЦ мала посприяти зміцненню співпраці з новою Держслужбою.
Як зазначалось у вересневому листі Богдан до ВРЦіРО, «Обґрунтування НАДС у необхідності використання поверху 5 викликає деяке здивування, оскільки в обґрунтуванні йдеться про потребу НАДС у додаткових приміщеннях для іспитів у межах конкурсів на державну службу, а натомість будівля Прорізної, 15 має невеликі кабінети, призначені для повсякденної роботи державних службовців та інших офісних працівників. На думку ДЕСС, пошук іспитових аудиторій мав би відбуватися радше серед вільних корпусів навчальних закладів у співпраці з Міністерством освіти і науки України, а не в урядовій будівлі, у проектному плані якої не передбачені іспитові аудиторії і в якій чверть століття був розташований державний орган у справах релігій». Додамо, у 2018 році Нацагентство намагалося забрати в іншого орендаря – Центральної районної бібліотеки імені Євгена Плужника, – читальну залу, яка, звісно, є більшою за площею, ніж звичайний кабінет.
Згодом Мінкульт запропонував ДЕСС розміститися на умовах оренди в будівлі Державного комітету телебачення і радіомовлення України за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 46, але в Богдан вирішили, що тамтешні приміщення не відповідають наявним вимогам і не дозволять забезпечити належного функціонування органу.
Таким чином, на жаль, ані привертання уваги прем’єр-міністра до цього питання перед членами ВРЦіРО, ані звернення УГКЦ не допомогло зберегти за Держслужбою приміщення, які історично займав державний орган у справах релігій. І відповіді на те, чим насправді обумовлена така певною мірою дивна і несподівана зацікавленість НАДС у приміщеннях, які не дуже-то й відповідають його потребам і які мала б зайняти «спадкоємиця» Депрелігій і національностей, – досі не маємо.
