Чому у «ПЦУ» не вийде організувати масову «хвилю переходів» – у них немає необхідної кількості кліриків, щоб забезпечити повне функціонування навіть власних громад, не те, що «поглинути» хоча б тисячу громад УПЦ. А священики УПЦ в абсолютній більшості нікуди не переходять і переходити не збираються.
Крім цього, громади УПЦ успішно будують нові храми і зберігають релігійне богослужбове життя. У той час, як «ПЦУ» набуває максимум номінальних парафіян, які після захоплення храму не так часто цей храм відвідують (буває, звичайно, по-різному, але в основному так і відбувається). У зв’язку з чим у неї виникає проблема утримання церковних приміщень в умовах відсутності пожертвувань.
Тому навіть підтримка місцевої влади не рятує «ПЦУ» і не вирішує проблему її подальшого розвитку. Тому що головним фундаментом розвитку Церкви є не допомога можновладців, а глибока релігійна культура, гаряча віра і відданість православному Переданню. Тобто те, чого у «ПЦУ» немає і бути не може.
Тому «ПЦУ» не просуває православну віру в Україні (в розколі це в принципі неможливо), а докладає всіх зусиль, щоб перешкодити це робити УПЦ. Іншими словами, грає роль «собаки на сіні», здійснюючи «антимісію».
Поки що їй вдається тримати в своїй орбіті якусь кількість українців, культивуючи ура-патріотизм, але рано чи пізно хисткий політичний фундамент без «арматури» справжньої віри і релігійності почне тріщати і валитися.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».