Скільки б не намагались прихильники альтернативних конфесій очорнити УПЦ в особі Її Предстоятеля, їм погано вдається. Тому час від часу вони дістають зі старої скрині «нафталінові» псевдофакти, завдяки яким голослівно звинувачують митрополита Онуфрія в антиукраїнській позиції.

Одним з таких «аргументів» проти Предстоятеля УПЦ є цитата Блаженнішого щодо Голодомору, яка звучить наступним чином: «Голодомор – це було напоумлення, усмирення з боку Господа нашого гордині, яка повстала проти себе самого, проти буття людини. Є такий український вислів, трохи вульгарний – «катюзi по заслузi». Ми отримали те, на що заслужили».

Про що хотів сказати митрополит Онуфрій? Очевидно, що Предстоятель жодним чином не мав за мету приниження українського народу. Більше того, Голодомор був не лише українським явищем, а мав набагато північнішу географію. Основний меседж заяви владики Онуфрія полягав в тому, що Голодомор є наслідком тотального безбожництва та наруги над Церквою, яка панувала в ті роки на територіях, де сталась ця трагедія.

Багатьом з нас відомі кадри, де прості люди, які в раз вирішили будувати світ без Бога, виносять і кидають у вогнище ікони, богослужбові книги, чинять наругу над священиками, руйнують храми тощо. Коли переглядаєш кінохроніки з подібними моментами, видається, що люди, більшість з яких були охрещені в православній вірі, як мінімум, збожеволіли. Хіба, враховуючи ці факти, не можна сказати, що Голодомор став напоумленням? Не можна стверджувати, що ця трагедія була заслуженою?

Хай там як, слова чинного Предстоятеля УПЦ були обіграні проти нього. В ЗМІ розпочали цілу кампанію про «головного московського попа», який вважає, що українці заслужили на Голодомор! При цьому, вся ця істерія була наповнена ідеєю про те, що в «патріотичних» церквах ніхто подібного не міг би сказати.

Тільки от хейтери УПЦ, свідомо чи ні, залишили поза увагою один факт. Один з найяскравіших представників «Київського патріархату» повністю підтримав позицію митрополита Онуфрія щодо зв’язку богоборчих дій та Голодомору. Мова йде про львівського «митрополита» УПЦ КП Дмитра Рудюка.

Зокрема у своїй публікації на тему «Про духовні причини Голодомору 1932-1933» Рудюк висловлює наступні думки:

«За ці дні від істориків, експертів та дослідників голодоморів ми чули різні причини щодо голоду в Україні 1932-33 рр. – це перш за все, свідоме винищення нашого народу комуно-більшовицькою системою, організація продовольчої політики, неврожай, хоча насправді в ті роки українське село дало достатньо пшениці, щоб не голодувати. Серед цих багатьох земних причин не називається чи не найголовніше – духовний катаклізм тих років».

«Напевно кожен із нас не раз у кінохроніках бачив, як із православного храму виносять ікони, інше начиння. Біля нього – розпалене вогнище, і все це кидається у вогонь. Поруч духовий оркестр грає жартівливу музику і навколо цього сатанинського вогню танцюють всі. Ця картина 20-х років повторювалась з року в рік, аж до часів індустріалізації і колективізації. Один священик писав: «Селянство в часи НЕПу зовсім збайдужіло. ОГПУ переважно арештовувало в той час інтелегенцію і священиків. Селянин до цього діла ніякого не мав і тільки спостерігав збоку», – продовжує Рудюк.

«Як ви думаєте, дорогі браття і сестри, що на це безчинство мав вчинити Господь, як Він мав зреагувати на таку наругу і сатанинський шабаш? Його вседержавна рука обважніла і Він відвернув Своє лице від нас», – ось так завершує свою думку щодо Голодомору представник «Київського патріархату».

Дмитро Рудюк чітко вказує на те, що Голодомор є наслідком того безбожного шабашу, в який занурилась значна частина України в 30-ті роки минулого століття. А тепер варто запитати – а чи не про те саме сказав колись митрополит Онуфрій? Здається, саме про те. 

Так а де ж тоді ненависницькі викиди в бік Рудюка і звинувачення УПЦ КП в непошані до загиблих під час Голодомору? Немає… Тому, що вголос лаяти УПЦ КП – не патріотично. Так в чому ж проблема УПЦ? Очевидно, що не в тому, в чому хтось Її звинувачує. Адже, винна УПЦ тільки в тому, що стоїть Вона комусь кісткою поперек горла.