Як при Союзі: в храмі УГКЦ на Тернопіллі присоромлюють людей списком “здав – не здав”

Час читання: 3хв.

На Тернопільщині в Монастириськах у греко-католицькому храмі вивісили списки пожертв від прихожан. Щоправда, самі прихожани запевняють, що вони на таку публічність згоди не давали, пише 20 Хвилин.

І хоча священик каже, що списки вивішено задля прозорості, а скільки саме коштів потрібно здати, вирішили прихожани, останні все ж розцінюють такий вчинок як метод тиску на людей, що не поспішають здавати або дають не таку суму.

 Одна з прихожанок, коментуючи проблему, що виникла навколо  ремонту у храмі Воздвиження Чесного Хреста господнього УГКЦ, зауважила, що ніхто на таке в місті не очікував. «Церква вивісила списки на суд людський, хто скільки здав на ремонт. Бо у церкві сказали, що з кожної хати має  бути 1500 гривень, а не всі стільки змогли дати», – зауважує вірянка храму УГКЦ.

Окрім здачі головної суми, вірян також зобов’язують годувати найманих працівників, або оплачувати їхній обід.

До того ж, жителів обурює той факт, що храм й так знаходиться в хорошому стані, його навіть називають «найзаможнішим» в місті.

Після розголосу та масового обурення, списки довго не провисіли. Їх вивісили орієнтовно у четвер, 6 липня, а у понеділок, 10 липня – вже зняли. Попри те, людей обурює, що, здавалося б, таку добровільну справу як пожертвування таким способом переводять в іншу площину.

Проте, парафіяльний священик Володимир Шуляр надає дещо іншу інформацію. За його словами, всі рішення щодо ремонту церкви приймали самі парафіяни. І ніхто ще не підходив  та не скаржився на таку ініціативу.

«Це ініціатива самих парафіян. Ніхто нічого в нікого не вимагає… Громада порадилась між собою, яка сума приблизно  виходить для ремонту і скільки б виходило на один двір. Але це є добровільна пожертва… Ініціатива із списками – це ініціатива загальної більшості громади», – зауважує священик.

Володимира Шуляра все ж обурив той факт, що ЗМІ втручаються в «парафіяльні справи», адже, на його думку, так відбувається в кожній парафії.

Варто зазначити, що з юридичної точки зору такі дії є неправомірними. Зокрема, згідно статті 18 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, релігійні організації не мають права проводити примусове обкладання віруючих. Як зауважує адвокат Тетяна Семусь, «Стаття 35 Конституції України говорить, що  кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Будь-які пожертви громадян нічим не регламентовані, повинні здійснюватися виключно на власний розсуд та виходячи із майнових можливостей. Тому визначення, яку конкретну суму повинен сплатити кожен двір, а також оприлюднення списків громадян із зазначенням пожертвуваних сум є прямим втручанням в особисті права як тих осіб, які сплатили пожертвування, так і тих, хто їх не сплатив».

Схожі публікації