До половини всіх афонських монастирів налаштовані проти підтримки українських розкольників і критично оцінюють діяльність Константинопольського патріарха, і Московському патріархату не слід повністю розривати спілкування з цими оселями, вважає доцент МДУ, фахівець з історії Церкви та історії Греції і один із засновників видавничого дому “Свята Гора” Афанасій Зоітакіс, заявив РІА Новини.
Коментуючи ставлення ченців-афонітів до дій Константинополя в Україні і розколу який з’явився в православному світі, Опанас Зоітакіс визнав, що “єдиної позиції Афона немає з цього питання”, і на півострові “існує поділ”.
“Ті монастирі на Афоні, які досить скептично ставляться до визнання української автокефалії, – це ті ж обителі, які так само скептично ставилися і до Критського собору 2016 року, і взагалі до екуменічного курсу (на об’єднання християнських конфесій – ред.) Патріарха Варфоломія. Це перш за все монастирі, засновані учнями старця Єфрема Арізони (1928-2019): Філофей, Каракал, Ксіропотам і Монастир Констамоніту. Вони найбільш радикально в цьому плані налаштовані”,- сказав Зоітакіс.
“Я б додав сюди і монастир Дохіар, який, якби був живий його ігумен герондо (старець – ред.) Григорій, я думаю, і публічно б висловився за цими подіями <…> У монастирів Філофей і Дохіар завжди з Росією були дуже хороші зв’язки, російські ченці там були… Сюди можна ще додати і Російський Пантелеїмонів монастир, і, мабуть, ще сербський монастир Хиландар і болгарський Зограф, тому що вони слідують позиціях своїх Церков”,- сказав Зоітакіс.
Він пояснив, що, хоча сербський і болгарський монастирі і перебувають у канонічному підпорядкуванні Константинополю, подібно до інших обителей на Афоні, “проте, вони пов’язані дуже міцними узами з Сербської і Болгарської церквами, які поки не визнали українську “нову церкву”. “Потрібно згадати ще монастир Григоріат – там теж дуже скептичне ставлення до українських розкольників, як мінімум скептичне. Вони думають над цим питанням, і в цілому налаштовані досить антиекуменічно”, – додав експерт.
Інші 10 святогорських обителей, навпаки, або прямо підтримали патріарха Варфоломія, прийняли делегацію українських розкольників і співслужили з ними, або ж зайняли більш обережну і вичікувальну позицію. Це Велика Лавра, Ватопед, Іверський, Діонісіат, Кутлумуш, Пантократор – монастирі, що займають перші місця в афонській ієрархії обителей, а також монастирі Сімонопетра, Ставронікіта, Ксенофонт і Новий Есфігмен.
Як розповів Зоітакіс, крім монастирів, на Афоні також багато скитів і келій – невеликих чернечих громад, іноді складених з одного старця і декількох його учнів, і їх позиція теж дуже неоднорідна, навіть часто різко критична по відношенню до курсу Константинопольського першоієрарха.
Говорячи про позицію РПЦ щодо афонських монастирів, експерт висловив думку, що було б доцільно і щодо Афона керуватися тими ж принципами, яких Московський патріархат дотримується у стосунках з іншими Помісними Церквами.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».