Незважаючи на початок Посту, триває звичне життя, з її спокусами та пристрастями, помноженими на великопісний коефіцієнт…
Змушені й ми, хоча й приділяючи цьому менше часу, відповідати на випади антицерковних пропагандистів. Йдеться про чергові тези фанарської та, відповідно, української пропаганди, котра масово тиражується як в українських ЗМІ, так і в російському ліберально-церковному середовищі. Ці тези нам наводить один із читачів:
«Скоро весь православний світ повстане через безчинства РПЦ».
«Хто зірвав Всеправославний собор на Криті в 2016 р, до якого готувалися всі православні церкви, в тому числі РПЦ, майже 100 років?!».
«РПЦ давно вже підтримують тільки ті Церкви, які з політичних моментів не можуть відмовити світській владі, що залежать від РФ. Типу Сербської або Антіохійської».
У 2016 році РПЦ відмовилася від участі в Критському Соборі після того, як це зробили Антиохійська, Сербська, Болгарська і Грузинська Церкви. Причиною цього стали амбіції Фанару, який відмовився перенести терміни Собору, щоб врегулювати питання участі цих Церков, щоб Собор був дійсно Всеправославним, про що просила РПЦ. Сербська Церква пізніше таки взяла участь у Соборі, але в якості спостерігача. Чи можна вважати, що влада Грузії або Болгарії «залежна від РФ»?
Кожна з Церков мала свої причини для відмови. Наприклад, Сербська і Антіохійська Церкви просили включити до порядку Собору свої територіальні розбіжності з Румунською та Єрусалимською Церквами, на що Фанар відповів відмовою.
Як бачимо, у цих Церков були свої інтереси.
Якщо вважати Антіохійську Церкву залежною від Росії, то чому ж тоді її не було на Амманській зустрічі в 2020 році, всупереч зацікавленості РПЦ? Уже це доводить лицемірство подібних звинувачень…
Виходить, що, коли якась Церква займає позицію, невигідну українським розкольникам і Фанару, – це «залежність від Москви». А коли вигідну – це її «незалежна позиція»?
Албанська Церква синодально відмовилася визнати хіротонії розкольників з «ПЦУ». Чи давно албанська влада потрапила в залежність від Москви?
Польська Церква соборно відмовилася визнати українських самосвятів. І тримається цього рішення. Давно там в Польщі проросійська влада?
Церква Чеських земель і Словаччини синодально відмовилася визнавати розкольників. Може бути, радянські війська знову увійшли в Чехію і Словаччину?
Болгарська Церква відмовляється поминати розкольників, тим самим не визнаючи їх. Болгарія – член НАТО. Давно її контролює Москва?
Грузинська Церква теж не поминає розкольників “ПЦУ”. Чи давно там при владі маріонетки Москви?
Православна Церква в Америці відмовляється визнавати розкольників. Невже Байден – російський агент?
Румунська Церква не тільки не визнає розкольників, але і висловила подив, звідки у них хіротонії. Можливо, в Бухаресті російські танки?
Дії Фанару на Україні визнали тільки 3 грецькі Церкви. Що викликало розділення у кожній з них. Жодна з них не винесла соборного проголосованого рішення за визнання розкольників. Усюди це зробив особисто Предстоятель. В Олександрійській Церкви рішення взагалі соборно не розглядалася. У Елладській Церкви було затверджено президією Собору без голосування. У Кіпрській Церкви, після протестів єпископату, питання було винесено на Синод і компромісно визнано право предстоятеля діяти від свого імені як завгодно, а рішення Церкви так і не було сформульовано, що випливає з комюніке Синоду. Тобто, повноцінного визнання «ПЦУ» немає у жодній (!) з Церков, окрім Фанару.
Після відмови від участі в Критському соборі жодна з Церков (крім Фанару) не виявила ніяких претензій до РПЦ. Після початку українського церковного кризи жодна з Церков (включаючи тих, що визнали «ПЦУ») не оголосила про розрив спілкування з РПЦ, навіть якщо РПЦ розірвала спілкування з їхніми предстоятелями. Що говорить багато про що.
Як бачимо, ми маємо справу з черговими фейками, що не витримують найменшої критики.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».