ПЦУ оприлюднила «Заяву з нагоди 75-ліття від часу проведення так званого Львівського собору 1946 року», в якій заявила, що ПЦУ, яка була утворена 2 роки тому, «у радянський час також не раз зазнавала на собі методи владного тиску». Заява опублікована на сайті ПЦУ.
«Ми засвідчуємо ту саму позицію, яка вже була оприлюднена з нагоди 70-ліття так званого Львівського собору: <…>у Православній Церкві України вважають цей захід не проявом соборної церковної волі, а плодом пригнічення свободи віросповідання», – йдеться у документі.
«Православна Церква в Україні у радянський час також не раз зазнавала на собі подібні методи владного тиску. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років внаслідок більшовицьких терору і репресій Українська Автокефальна Православна Церква (формації 1921 року) була майже повністю знищена. Через небезпеку від радянської влади більшість ієрархів та значна частина духовенства УАПЦ (формації 1942 року) були змушені емігрувати на Захід. Решта ж або були репресовані, або примушені увійти під владу Московського Патріархату. Гонінням та тискові влади піддавався і Український Екзархат РПЦ – так само, як і решта релігійних організацій, дозволених для легального існування в СРСР: Римсько-Католицька Церква, Грузинська Православна Церква, Вірменська Апостольська Церква, Об’єднання євангельських християн-баптистів, Лютеранська Церква, юдейські й мусульманські об’єднання та інші», – пишуть в ПЦУ.
«Тому в Православній Церкві України не лише поділяють скорботу українських греко-католиків через ті страждання і втрати, які їм довелося пережити внаслідок радянських репресій. Маючи власний історичний досвід перенесення гонінь від вороже налаштованої політичної влади, в тому числі із залученням до цих гонінь певних церковних діячів, ми добре розуміємо біль наших братів», – сказано в заяві.
За словами авторів заяви, у майбутньому перед українськими православними і греко-католиками «постає й інше, складне завдання – привести до плідного результату діалог порозуміння».
«Маємо підкреслити той беззаперечний факт, що Православ’я в Галичині з’явилося не внаслідок подій 1946 р., а має своє коріння, початки та веде свою історію від часів Київської княжої держави. Тому не повинна мати виправдання логіка і сумна практика так званої ревіндикації, коли насиллям минулого виправдовується нове насилля», – пишуть в ПЦУ.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».