Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що розділення Церкви Христової на різні конфесії є гріхом.
«Часто ми бачимо Церкву в її історичному прояві, як розділену на різні конфесії. Але це є ознакою людського гріха проти Святого Духа. Будь-які розділення, будь-які розколи це рани на Тілі Христовому», – заявив він в ефірі «Живого телебачення».
Тут відразу виникає ряд питань. Чи має Шевчук на увазі, що Єдиної Церкви Символу віри давно не існує через розкол? Або ж він підтримує т.зв. «Теорію гілок», згідно з якою Єдина Церква – це сукупність всіх християнських конфесій? Гріх розколу лежить на якійсь конкретній конфесії або на всіх конфесіях в рівній мірі? У тому числі і на римо-католицької?
Звісно що – ні. За фасадом удаваної об’єктивності Шевчук завуальовано просуває іншу думку. А саме – тільки Католицька церква є Церквою Символу Віри і відповідає всім критеріям справжньої єдиної Церкви.
На це вказує те, як він трактує «соборність», в якийсь момент підсовуючи католицьке розуміння «кафоличності» як географічної універсальності, а потім і прямо ототожнюючи «Вселенську церкву» з Католицькою на чолі з «наступником» апостола Петра (тобто папою римським).
У цьому контексті, його слова про гріховний поділ на конфесії слід розуміти як звинувачення православних в схизми. Католики не вживає слово «схизматики» прямим чином, але сутність їх вчення про Церкву не змінилася.
Ми неодноразово писали про документ, виданий у 2007 році католицької Конгрегацією віровчення, в якій роз’яснюються принципи католицького вчення про Церкву після Другого Ватиканського собору. Там прямо написано, що «2 Ватиканський собор залишався вірним колишнього вчення і не мав наміру цього робити»!
Католики завжди вимагали і вимагають від православних визнання влади папи римського: «Спілкування з Католицькою Церквою, видимим главою якої є єпископ Риму і наступник Петра, – це не просто зовнішнє доповнення до помісної Церкви, але один з внутрішніх невід’ємних принципів. Тому стан помісних Церков, в якому знаходяться високоповажні християнські громади Сходу, не є досконалим».
І наполягали на тому, що виключно Католицька церква є Христовою Церквою: «Єдина Церква Христова, незважаючи на розділення, історично перебуває в Католицькій Церкві. Невірно вважати, що сьогодні Церкви Христової як такої немає ніде або що вона існує тільки на ідеальному рівні – в очікуванні якогось майбутнього зближення, возз’єднання різних Церков-сестер за допомогою діалогу. Словом subsistit Собор побажав висловити одиничність, а не множинність Церкви Христової: Церква існує як єдиний суб’єкт в історичній дійсності».
Очевидно, що така еклезіологія суперечить православному вченню про Церкву і є для православних принизливої і образливою.
У цьому контексті всі спроби Константинопольського патріархату переконати православний світ в тому, що католики нібито готові змінити свою еклезіологію, – це нахабна брехня. Для католиків існує лише один варіант – унія і визнання влади папи римського. Єдина поступка, яку вони можуть запропонувати, – це Софістичні формулювання, які б не так прямо принижували православних і допомогли б «проковтнути» фактичне підпорядкування Папі Римському.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».