Сьогодні мова вже йде не про локальні проблеми українських віруючих, а про людей, яких об’єднала спільна біда. Ось тому православний народ України говорить, що треба щось робити, не можна сидіти на місці, якщо влада нас не помічає і не чує. Про це сказав Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) в інтерв’ю виданню “Православие.ру”.
“За останні п’ять років було багато подій дискримінаційного характеру проти нашої Церкви. Це і прийняття вищезазначених законів, і силові захоплення храмів, і систематична риторика ворожнечі, і відкрита агресія по відношенню до наших віруючих. Але головне, що все це пережили не окремі парафії, села або люди. Все це пережила вся наша Церква, мільйони наших вірних, які живуть в Закарпатті та Львові, Луганську та Донецьку, Києві та Чернігові, Одесі та в Криму. І сьогодні мова вже йде не про локальні проблеми українського населення, а про людей, яких об’єднала спільна біда. Ось тому віруючий православний народ України не бажає більше мовчати. «Треба щось робити, не можна сидіти на місці, якщо влада нас не помічає і не чує», – такого роду сигнали стали надходити все частіше від простих віруючих і сільських священиків на адресу єпархіальних архієреїв і Предстоятеля Церкви.
Як результат – народна ініціатива зі збору підписів під зверненнями до перших осіб країни. Ця ініціатива з’явилася «знизу», а сьогодні реалізувалася на загальноцерковному рівні. Люди втомилися від беззаконня і готові захищати свою Церкву всіма можливими законними – підкреслюю: виключно законними – способами. А всім бажаючим заробити політичні дивіденди на сучасному тренді «проти УПЦ» слід частіше звертатися до історії і згадати, що український народ довготерпеливий, але це терпіння рано чи пізно має властивість закінчуватися.
Тенденції, що спостерігаються в нашій країні, пов’язані з діяльністю неформальних об’єднань та ультраправих організацій, які ведуть боротьбу з Українською Православною Церквою, а також втручання державних структур в життя Церкви викликають тривогу вже в наш час. З початку 2021 роки знову почастішали рейдерські захоплення храмів представниками «Православної Церкви України», які після таких актів часто забувають дорогу в захоплені ними ж храми. Все це відбувається при потуранні місцевої влади та органів внутрішніх справ. Сумно, але норми Конституції і законодавства України залишаються тільки на папері.
Рівень озлобленості і агресії в українському суспільстві стає дедалі більше. У різних регіонах України, і не тільки в західних, священнослужителі та миряни УПЦ піддаються залякуванню, наклепу, а в деяких випадках і насильства. Діти віруючих Української Православної Церкви часто стають об’єктом насмішок з боку однокласників і навіть вчителів, їх звинувачують у тому, що вони ходять в «московську» Церкву. Скажіть, як йти в храм Божий молодої матері з маленькими дітьми, яка знає, що біля храму її можуть чекати агресивно налаштовані молоді люди з «коктейлями Молотова», арматурними палицями і ножами? Як може почувати себе людина, якій доводиться йти молитися Богу під прицілом ненависті і неприязні?
Завдання органів влади – перешкоджати подібним проявам, запобігати конфліктам, розпалювані на релігійному грунті, захищати права громадян, сприяти зниженню рівня агресії в суспільстві “, – говорить єпископ Віктор.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».