Спроби реабілітувати ПЦУ з допомогою антисербської пропаганди

Час читання: 4хв.

Чим одностороннє проголошення автокефалії відрізняється від розколу і самочинного збіговиська? І про безглузді звинувачення українських розкольників на адресу Сербської Церкви. Продовжуючи тему відповідей на антисербську пропаганду українських розкольників: важливо зрозуміти сам її принцип. Прихильники «ПЦУ» знаходять смітинки в чужих очах (в історії канонічних Помісних Церков), вдаючи, що їхня колода рівнозначна цій смітинці, і на цій підставі намагаються себе реабілітувати.

Найпопулярнішою у розкольників темою є питання одностороннього проголошення автокефалії. Спекулювати на цій темі легко з наступних причин:

По-перше, канони не передбачають чіткої і однозначної процедури надання автокефалії, тому це питання викликає суперечки і різні інтерпретації.

По-друге, досить часто Церква-Мати не рада рішенню однієї з її частин відокремитися, а на цю частину Церкви тиснуть політики, бажаючі відділення, і в підсумку виникає конфлікт, в результаті якого єпископи конкретної країни односторонньо проголошують автокефалію, яку Церква-Мати визнає через десятиліття.

Спробуємо розібратися:

Так, канони не регламентують процедуру отримання автокефалії, але зате чітко вказують, що одна Помісна Церква не має права втручатися в права іншої Церкви. Про це нам однозначно говорить 2-е Правило II Вселенського Собору (ВС), 8-е Правило III ВС, 22-е правило Антіохійського Собору та багато інших. Разом з тим, 34-е Апостольське правило і багато інших говорять нам про рішення всіх питань Церкви Собором її єпископів на чолі з Предстоятелем. Саме тому одностороннє проголошення автокефалії єпископами будь-якої місцевості, без соборного рішення всієї Церкви, нею заперечується. Наприклад, Руська, Румунська, Елладська, Албанська та Болгарська Церкви проголошували свою автокефалію без згоди Константинопольської Церкви-Матері. І канонічні підстави для цього були тільки у Руської Церкви, так як Церква-Мати в той час впала в єресь уніатства (15-е правило Двократного Собору). Але у всіх цих випадках це було рішення більшості єпископату. У всіх цих випадках це рішення приймали єпископи, які мають апостольську спадкоємність. У всіх цих випадках вони в підсумку йшли на примирення з Церквою-Матір’ю і від неї отримували прощення і автокефалію.

У випадку ж з українськими розкольниками немає не тільки згоди Церкви-Матері, а й соборного рішення більшості місцевих єпископів, більш того – немає самих єпископів, а замість них є ряджені миряни, яких не можна вважати навіть членами Церкви, немає ніякого прощення Матері-Церкви, від якої вони відкололися, а є її анафема. Замість неї ж є «визнання» іншої Церкви, від якої вони не відділялися, до якої вони ніколи не відносилися і яка не може притомно пояснити, звідки у них без канонічних хіротоній раптом взялася благодать апостольського спадкоємства. Подібні дії категорично заборонені 15-м правилом Антіохійського Собору, 116 (118) правилом Карфагенського Собору і багатьма іншими.

Повернемося ж до сербсько-української теми:

Сербська Церква вперше отримала свою автокефалію від Константинопольського Патріарха (КП) в 1219 році. Цілком канонічним шляхом, за взаємною згодою. Канонічно вона її відновила і в 1879. КП був згоден. Ніякого одностороннього проголошення автокефалії не було, тому розкольників складно знайти до чого причепитися. У підсумку вони чіпляються до того, що в 1346 році голова автокефальної Сербської Церкви був проголошений Патріархом, на що образився тодішній КП, хоча канони це не порушувало.

«Не зовсім канонічно, м’яко кажучи, правда? Але під своїм носом погано видно патріарху Порфирію (Періч), зате йому добре видно «антиканонічність дій» Вселенського патріарха. Напевно, на його думку, було б «канонічно», якби ієрархи в Україні за допомогою світської влади самопроголосили автокефалію, як це було в Сербії в 1346 році і в Україні в 1920-х, 1990-х рр.?», – пишуть розкольники, не здатні навіть відрізнити проголошення автокефалії від зміни титулу предстоятеля.

Лабарум. Сим победиши

«Следите за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації