«Патріарха Порфирія люблять всі архієреї Сербської Церкви»

Час читання: 3хв.

Владика Порфирій очолював кафедру пастирської психології на богословському факультеті Белградського університету, де викладав аж до свого обрання на Сербський Патріарший престол. Він організував товариство з лікування наркозалежності, а також є визнаним фахівцем по темі деструктивних сект.

Митрополита (а сьогодні вже Святішого Патріарха) Порфирія я особисто знаю довгі роки. Це людина широкої душі, відкрита, добра. Його люблять усі архієреї Сербської Церкви, про що говорить і той факт, що вже на першому етапі обрання Патріарха за нього віддав свій голос 31 з 47 учасників Собору. Радує, коли більшість архієреїв підтримує свого Предстоятеля.

Патріарх Порфирій як людина, яка прийняла чернечий постриг на Косові, в першому своєму предстоятельському слові після інтронізації сказав, що пріоритетом його служіння стане збереження Косова і Метохії в рамках державності Сербії і під опікою Сербської Православної Церкви. Для кожного серба Косово – це серце, це колиска духовності сербського народу і витоки держави Сербія.

Розповідаючи про Патріарха Порфирія, необхідно особливо відзначити його служіння в Хорватії. Це дуже складний в геостратегічному плані регіон, особливо для серба. Як відомо, між сербами і хорватами склалися напружені відносини, особливо внаслідок таких подій Другої світової війни, як проголошення в 1941 році Незалежної держави Хорватія і створення влітку того ж року концентраційного табору Ясеновац. Там було знищено 700 тисяч чоловік, здебільшого – етнічних сербів. І ось владиці Порфирію довелося нести своє служіння у столиці Хорватії, бути містком між двома країнами, між людьми, що в них проживають. Коли перебуваєш у такому місці, дуже складно буває знаходити правильні слова, щоб не образити людей, які там живуть і будуть жити, і водночас із цим пам’ятати про жахливу трагедію. Я пам’ятаю слова Патріарха Германа (+1991) з його архіпастирського слова після панахиди в Ясеноваці: «Ми як християни повинні пробачити наших братів, але як люди ми не можемо забувати, що трапилося, і той геноцид, який був здійснений над нашим народом».

Після смерті митрополита Загребсько-Люблінського Іоанна (Павловича, +2014) перед нашою Церквою постало складне питання: кого призначити в Загреб? Адже це одна з найбільш складних єпархій. Треба спілкуватися з представниками не тільки влади, а й Католицької Церкви в Хорватії, з якою у нас конфлікт з приводу можливої ​​канонізації кардинала Алоїзія Степінаца. Хорвати хочуть зарахувати до лику святих цього кардинала, під чиїм благословенням відбувався геноцид сербів у роки війни, на що Сербська Церква, природно, не зможе ніколи погодитися. Завдяки особливим зусиллям священноначалія Сербської Церкви нас почули у Ватикані, і канонізація відкладена на деякий час. Відрадно, що Папа Франциск сказав з цього приводу, що святий повинен бути «святим любові і миру, а не ненависті».

Тоді, в 2014 році, вибір випав на владику Порфирія, який добре впорався з цим непростим послухом. Не поділяючи слухачів на католиків і православних, він проводив спільні лекції в нашій гімназії в Загребі. На бесіди з владикою там збиралися і католицьке духовенство, і вчені, і прості люди. Їм вдавалося знайти в ньому людину, друга, батька, миротворця, який сіяв любов, а не ненависть.

Представник Патріарха Сербського при Патріархові Московському і всієї Русі єпископ Моравицький Антоній

«Следите за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації