1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. І знову для спростування брехні «ПЦУ»

І знову для спростування брехні «ПЦУ»

Після заяв новообраного Сербського Патріарха Порфирія із засудженням дій патріарха Варфоломія в Україні і українського розколу, розкольницьких пропаганда намагається спростувати озвучені Патріархом Порфирієм тези й інкримінувати йому «порушення канонів». Власне, нічого нового не звучить, всі тези розкольників старі настільки ж, наскільки і брехливі. Але поставивши завдання допомоги полемістів, наш канал проте призведе їх короткий аналіз і відповіді на них.

  1. «У випадку з автокефалією ПЦУ Вселенський патріархат не «винаходив велосипед» і діяв точно так само, як Вселенський патріарх діяв сто років тому, надаючи автокефалію Польській православній церкві, Албанської ПЦ та іншим церквам».

Насправді Константинопольський Патріархат (КП) раніше завжди надавав автокефалію тільки на підставі соборного рішення канонічних єпископів (з нормальною благодатною хіротонією) тієї країни, про Церкву якої йдеться. Самозванцям-самосвятам, які не мають визнаної хіротонії, відокремленим від більшості єпископів і священиків тієї країни, про яку йде мова, КП ніколи раніше автокефалії не надавав. Це перше.

Друге: КП завжди надавав автокефалію тільки тим Церквам, які були його частиною, розташовувалися на його території і йому до цього підпорядковувалися. Вперше це правило було порушено в 1924 році, коли КП дав автокефалію Польській Церкві, яка перебувала до цього в складі РПЦ. КП не мав права давати автокефалію на чужій території. Це визнано самою Польською Церквою, ієрархи якої принесли покаяння в 1948 році перед РПЦ, визнали автокефалію 1924 року не канонічною й отримали нову автокефалію вже від РПЦ в 1948 році.

КП намагався нав’язати свої томоси про автокефалію ще двом Церквам, у яких автокефалія вже була:

в 1990 році Грузинської Церкви, яка насправді отримала свою автокефалію ще в XI столітті від Антіохійської Церкви (до якої раніше відносилася), відновила її в 1917 році і в 1943 році отримала визнання її від РПЦ, до якої належала в період перебування Грузії в складі Російської імперії. Томос КП від 1990 року сприйнятий в Грузії як всього лише визнання вже наявного факту автокефалії.

У 1998 році КП нав’язав свій томос про автокефалію Православній Церкві Чеських земель і Словаччини (ПЦЧЗС), яка вже мала автокефалію з 1951 року від РПЦ. У підсумку питання, звідки відлічується автокефалія ПЦЧЗС, є предметом постійного конфлікту між КП і цією Церквою.

Як ми бачимо, ніякої «багатовікової традиції» в українській ситуації немає і бути не може. Канонічний єпископат України, що має апостольську спадкоємність (крім двох єпископів, що перебігли), як перебував в складі УПЦ, яку очолює митрополит Онуфрій, так і продовжує в ній перебувати.

  1. «Якщо Порфирій звинувачує Вселенського патріарха в порушенні «традицій Церкви», він ставить під сумнів і минулі надання автокефалій від Вселенського патріархату і, в свою чергу, ставить під сумнів існування більш половини помісних церков».

Зовсім ні. Всі «нові» Помісні Церкви отримали автокефалії від своїх материнських Церков. Спроба уявити, що нібито надання КП автокефалій своїм дочірнім Церквам доводить його монопольне право на подібні дії, є звичайною маніпуляцією. Повторимо: дуже чітко це видно на наведеному вище прикладі Грузинської Церкви.

  1. «автокефалія від Вселенського патріархату була надана своїй митрополії – а саме Київській митрополії Вселенського Патріархату».

У томосі 1686 року про передачу Київської Митрополії Москві немає ані слова про тимчасовий характер цієї передачі. Більш того, якщо насправді Київська Митрополія, як стверджують розкольники, завжди залишалася в складі КП, то навіщо ж КП спробував в 2018 році скасувати цей старовинний томос? Сенс документа слід розуміти з його змісту, а не зі спроб його спотворити через сторіччя.

Смішні спроби українських розкольників оскаржити канонічність автокефалії Сербської Церкви ми постараємося розглянути окремо.

Лабарум. Сим победиши

«Следите за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Попередній запис
Ієрарх ПЦУ пропонує «дати час» Сербському Патріарху «стати достойним цієї посади»
Наступний запис
Ще один «антицерковний» законопроект?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее