1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Про «стратегії примирення» в релігійній сфері України

Про «стратегії примирення» в релігійній сфері України

Коментуючи збірник матеріалів конференції «Стратегії примирення. Роль Церков в Україні» під редакцією викладача КДАіС УПЦ Сергія Бортника, «Правблог» публікує аналіз ситуації, що склалася з урахуванням колапсу релігійного світу в Україні. Незважаючи на те, що конференція пройшла в жовтні 2018 року, в книзі представлені матеріали, які відносяться до «посттомосного» часу і становлять найбільший інтерес.

Отже, якщо узагальнити ряд виступів Бортника, можна відзначити наступне:

1. У Православ’ї відсутній загальновизнаний кодекс канонічного права. Як наслідок, різні інтерпретації канонів призводять до протистояння на міжправославному рівні і локальних зіткнень.

2. На еклезіологічну свідомість Константинопольської церкви наклало відбиток перебування в рамках Османської імперії, досвід якого Фанар тепер намагається екстраполювати на всю Православну Церкву.

3. Однією з головних причин конфліктів є втручання політиків у церковні справи і політизація відносин релігійних структур, обумовлена ​​історичним досвідом перебування українських регіонів у складі різних держав. На глобальному рівні українська релігійна сфера стала заручницею геополітичного протистояння США і Росії.

4. Існує небезпека трансформації присутності Церкви в публічній сфері в «громадянську релігію». Коли Церква починає «обслуговувати» інтереси держави або суспільства, втрачаючи при цьому свою релігійну ідентичність і есхатологічну перспективу. Багато в чому це характерно саме для «ПЦУ».

Власне, останні два пункти є на наш погляд, головними. І приводять до невтішного (вже нашому) висновку про те, що релігійний конфлікт в Україні – це надовго. В силу того, що ідеологія «ПЦУ» (а до того «Київського патріархату») багато в чому заточена на одну мету – знищення або маргіналізацію УПЦ з політичних мотивів. Здається, їх стратегія проста – немає опонента, немає конфлікту. В силу цього, говорити про «примирення» на даний момент немає сенсу. Швидше, вести мову потрібно про нівелювання спроб поставити політичну доцільність вище прав людини і гарантованого Конституцією України права на свободу віросповідання.

Фото

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Попередній запис
Як сіли в калюжу ПЦУ і МЗС України в Сербії
Наступний запис
У Черкаській області відкриють православну гімназію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее