За що люблю українську православну релігійність – так за такі сюжети. Отож, анонімний Телеграм-канал Churcher (він же «зливний бачок») 14 січня 2021 року публікує інформацію від «читачів» (у погонах), що у Бучацькому районі Тернопільської області (тобто глибоко у Галіції/Галичині і далеко від Почаєва) – о жах, таємно будують храм УПЦ для окормлення місцевих «лемків».
Мовляв: «Чому лемківські селяни не хочуть відвідувати храм Помісної?» (храм ПЦУ в селі є, але чому його ігнорує основна частина населення?). Особливу небезпеку справі додає те, що храм окормлятимуть почаївські священики. Через майже місяць, 14 лютого – новину передруковує зі своїм коментарем тернопільська газета «За Збручем». У статті «Храм на Тернопільщині буде названий на честь російського шпигуна» вона повідомляє, що лемки заселили село після війни, до того там жили поляки та євреї. Поляків переселили у Польщу в рамках операції «Вісла», про долю євреїв додаткової інформації читачам газети повідомляти не треба.
Православні лемки (вапчє-то (як і бойки, і гуцули) зараховані до українців, але, коли треба підкреслити їхню чужість галичанам, їх називають за племінним терміном), що приїхали з Польщі у рамках тієї ж операції, будуть тепер, за інформацією газети, окормлюватись парафією Польської Православної Церкви. Та ще й назвуть її на честь лемківського священика Максима Горлицького, розстріляного у 1914 р. в Австро-Угорщині за підозрою у москвофільстві та шпіонажі на адресу Російської імперії. Він ще, гад такий, перед смертю встиг викрикнути: «Нехай живе Русь та святе Православ’я», і за це був визнаний святим Польською Православною Церквою та РПЦЗ.
А ще, по інформації газети, – глава ППЦ за оприлюдненими документами колись співпрацював з КДБ. Відчуваєте, мовляв, всю небезпеку, громадяни! Через добу новина потрапила на сайт греко-католицької «Релігійної інформаційної служби України» (РІСУ), котра почала розганяти сенсацію під дещо шизофренічним заголовком: «На Тернопільщині УПЦ МП таємно будує храм для Польської Церкви”.
Тимчасом потенційні шпигуни у селі Дуліби злісно відмовлялись відповідати популярній у світових медіа тезі про те, що «Руська Православна Церква втратила Україну» та, вочевидь, хотіли таки потрапити на службу в сільську хату, над котрою їхніми трудами появився купол і хрест. Так починався сьомий рік процесу інтеграції України в Європейський Союз.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».