1. Головна
  2. /
  3. Історія
  4. /
  5. “Заявляємо про свій вихід з Української Православної Церкви Київського патріархату”, – архієреї УПЦ КП

“Заявляємо про свій вихід з Української Православної Церкви Київського патріархату”, – архієреї УПЦ КП

Документ, за допомогою якого частина духовенства, причетного до створення «Київського патріархату», оголосила про свій вихід з цієї структури, відкриває «таємниці» 90-х, часів, коли розкол набирав своїх оборотів.

Заява

Єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату

Ми, митрополит Переяславський і Січеславський Антоній, архієпископ Вінницький і Брацлавський Спиридон, єпископ Житомирський і Овруцький Софроній, єпископ Харківський і Полтавський Роман, єпископ Яготинський Іоанн ЗАЯВЛЯЄМО ПРО СВІЙ ВИХІД З УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ. Цей вихід ми мотивуємо тим, що УПЦ КП є Церквою неканонічною і неблагодатною, яка не керується канонами православної церкви.

Ще з моменту відродження УАПЦ митрополит Іоанн (Бондарчук) стверджував, що ця Церква є канонічною і всі хіротонії єпископів є законними. Але згодом ці його твердження стали сумнівними, так як до цього часу невідомо, ким саме був рукоположений архієпископ Василій (Бондарчук). Ці сумніви підтвердилися і після листів митрополита Іоанна до Московської Патріархії та статтями, які були опубліковані в пресі, де він прямо говорив, що єпископат УАПЦ є неблагодатним.

Після об`єднання УАПЦ та частини УПЦ на чолі з Філаретом (Денисенком) наші сумніви трохи розвіялися, так як останній стверджував, що в недовгому часі Київський Патріархат буде визнано. Та після поїздки в Константинополь в липні 1992 р. Філарет різко змінив орієнтацію, кажучи, що шлях визнання може затягнутися на довгий час. Це зумовлено тим, що Філарета, позбавленого сану, не визнає весь православний світ. І доки він буде знаходитись в числі єпископату, в діалог з УПЦ КП ніхто вступати не буде. Це підтвердив і предстоятель Грузинської Православної Церкви під час візиту до нього делегації УПЦ КП на чолі з митрополитом Антонієм. Та, не дивлячись ні на що, Філарет поступово узурпував владу в Церкві, прикладаючи всі зусилля до того, щоб стати Патріархом.

Під час проведення Всеукраїнського Православного Собору в Києві нам стало відомо, що наші хіротонії є недійсними, що до цього часу від нас ретельно приховувалось. Це знову викликало у нас глибокі сумніви щодо благодатності Церкви.

Після Собору влада Філарета стала ще жорстокішою. Він став зовсім зневажати єпископат УАПЦ, нехтувати канонами Церкви, дбаючи тільки про своє крісло. Наприклад, як може людина з вищою духовною освітою, яка добре знає канони Церкви і знає про те, що на одній кафедрі не може бути два єпископа з однаковими титулами, наполягати на тому, щоб за ним зберігся титул митрополита Київського в той час, коли Патріарх носить цей же титул.

Зневажаючи новообраного Патріарха, на Соборі Філарет заявив, що без нього Київський Патріархат не зможе існувати. Зневага до Патріарха проявляється ще й у тому, що ніколи Філарет не йде на прийом до нього, але викликає Патріарха до себе в кабінет.

Останні події, що склалися в Церкві, теж викликали у нас занепокоєння і обурення. У відсутність митрополита Антонія, Керуючого справами Київської Патріархії, з наказу Філарета був вчинений збройний напад на його кабінет. Коли митрополит Антоній з благословіння Патріарха, поїхав на лікування, були зроблені провокаційні заяви про те, що митрополит звинувачувався в розкраданні єпархіального майна і коштів. Але крім особистих речей митрополит Антоній від`їжджаючи нічого не брав. Тим більше, на рахунку Київської єпархії і по сьогоднішній день нараховується 100 мільйонів карбованців. Про яке ж розграбування може йти мова? Оцінюючи останні події, митрополит Антоній дійсно звернувся до Патріарха Московського, знаючи, що всі дії щодо нього не є випадковими.

В Житомирській, Харківській, Вінницькій та інших єпархіях по вказівці Філарета теж відбулися свавілля щодо архієреїв, шантаж, залякування, погрози.

В своїх останніх інтерв`ю Філарет наголошує на тому, що йде очищення Церкви від архієреїв, моральний стан і порядність яких його не задовільняє. Але про яку мораль і порядність може говорити людина, яка за аморальний спосіб життя була позбавлена сану Церквою, якій він служив,людина, яка нехтує думкою ієрархів православного світу та зневажає канони Церкви, використовує їх так, як це вигідно йому.

Основою кожної держави є закон і обов`язок кожного її громадянина суворо дотримуватися цього закону. Тим більше, порушення канонів Церкви є недопустимим в Православ`ї. Бачачи, як ці канони нехтуються Філаретом та його прибічниками, ми остаточно вирішили вийти з УПЦ КП. Це ні в якій мірі не означає, що ми є зрадниками національної Церкви, так як нас тепер дехто називає. Ми є патріотами нашої незалежної держави і прагнемо до незалежної української Церкви. Влившись в закону Церкву, своїми молитвами та посильною працею ми бажаємо прискорити надання незалежності нашій Українській Православній Церкві.

Дорогі отці, брати і сестри! Придивіться уважніше, яким шляхом ви йдете. Цей шлях не є спасенним. З болем в серці звертаємось до вас і благаємо не дати себе ввести в оману. Філарет і його прибічники, використовуючи національні почуття віруючих, займаючись політиканством, ведуть вас до вічної загибелі. Ви ж повинні зрозуміти, що в незалежній державі, яку визнав весь світ, має бути законна Українська Православна Церква, яку визнають всі Православні Церкви світу. Тому ми закликаємо вас обрати вірний шлях, який веде до Христа і Його благодаті.

Нехай благословить вас Господь!

Митрополит Антоній (Масендич)

Архієпископ Спиридон (Бабський)

Єпископ Софроній (Власов)

Єпископ Роман (Попенко)

Єпископ Іоанн (Сіопко)

Православна газета №1(12) 1994 р.

Попередній запис
Праворадикали зірвали засідання суду щодо захоплення розкольниками храму УПЦ в Котюжинах
Наступний запис
У Київській області винесли церковне начиння з храму і кинули на вулиці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее